Петро з позивним “Борода” – військовий із Франківська, який уже третій рік поспіль служить у лавах ЗСУ
Чоловік самостійно прийшов до військкомату на початку повномасштабного вторгнення й відтоді безперервно перебуває на передовій, розповідають історію військового у Силах тероборони.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
«Сам пішов до військкомату. Коли ворог прийшов – не міг стояти осторонь», – згадує військовий.
Петро служить у 5 батальйоні 104 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Він воював на Куп’янському напрямку, брав участь у протидії іранським дронам-«шахедам» на півдні, нині ж виконує завдання на Сумщині. За його словами, відпочинок на війні – умовність.
«Ротації бувають, але відпочинку як такого нема. Постійно щось робимо. Так легше, що ти зайнятий. Відновлюватися встигаю», – пояснює боєць.
Особливо важко Петро переживає втрату свого побратима.
«Ми були разом. Він не вижив. Ми тіло не змогли забрати… Ледь самі вийшли. Його досі вважають зниклим безвісти», – ділиться військовий.
За словами піхотинця, найважче на війні — це не холод чи страх, а втрати.
«Найважче — втрачати своїх. Бо життя триває, а втрати залишаються з тобою», — каже він.
Тримають його на фронті побратими та родина.
«Командир у нас хороший. І мої діти… Старший каже: “Тату, повертайся живим. Просто повертайся”», – розповідає воїн.
Під час короткої відпустки він зрозумів, що вдома поки що не може знайти себе.
«Розмови не ті, люди – інші. Повернувся – і знову серед своїх», – зізнається «Борода».
Попри всі труднощі, Петро має одне просте побажання: «Хочу, щоб ця війна була останньою. Щоб ті, хто прийдуть після нас, не бачили того, що бачили ми».
