Рідним полеглого Героя із села Голинь Калуської громади, що на Івано-Франківщині, Петра Василіва, повідомили про збіг ДНК-експертизи з тілом, котре надійшло до України за останнім обміном із Росії.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
«Вікнам» цю інформацію підтвердив шваґро захисника, паламар місцевого храму Покрови Пресвятої Богородиці Василь Яцук.
Петро Петрович Василів народився в селі Голинь 22 серпня 1978 року. Він був найстаршим у сімʼї. 17 років тому чоловік поєднав своє життя з Надією. У них народився син Денис, який цьогоріч закінчив 8-й клас Голинського ліцею.
11 листопада 2024 року дружині Надії надійшло сповіщення, що солдат, старший стрілець-оператор зник безвісти 7 листопада під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Шахтарське Волноваського району Донецької області.
Чоловік отримав повістку 10 вересня 2024 року, коли повертався з польових робіт. А 20 червня 2025 року, за словами швагра, подзвонив київський слідчий, і повідомив, що відбувся збіг результату загиблого воїна з ДНК сина.
«Петро наприкінці жовтня, за 10 днів до зникнення, говорив із сестрою. Казав, що ще трохи відпочине, бо йде на позицію. Їх пішло шестеро, а повернулось четверо. Вони охороняли дрони. Що там достеменно сталось, не знаємо», — каже Василь Яцук.
Рідні звертались до командування, молились щодня у церкві та приватно, поставили портрет на «Алею віри та надії» в Калуші, але, на жаль, дива не сталося.
«Шваґро був мовчазний, не конфліктний, мені його не вистачатиме… Разом ґаздували, він допомагав і в хаті, і на подвір’ї, і на городі, і по господарству. Я більше командував, — з посмішкою згадує Василь Яцук, — бо не мав так часу. А зараз мушу встигати все. Петро любив рибалити, мав акваріум з рибками, кролів розводив. Працював у Брошневі-Осаді на «Кроно», а потім в Калуші майстром на деревообробному верстаті. Любив свою сім’ю, з сином багато проводив часу — садив дуби біля хати на зарінку, доглядав за ними: косив, обгороджував, щоб худоба не залізла. Добре ставився і до дочки моєї сестри від першого шлюбу Анастасії, не обділяв її ні в увазі, ні подарунках. Ми на початку року поховали ще тата мого. Вірю, що Бог дасть нам сили це все витримати».
Коли привезуть тіло військового до рідного села, поки що невідомо. Він стане 21-м загиблим Героєм з села Голинь.
У Петра Василіва залишилась дружина, син, дочка, теща і шваґро з дружиною. Батьки, молодші сестра та брат воїна померли.
