Природні умови ферментації тютюну, експорт в Європу й Латинську Америку та конкуренція зі світовими лідерами — таким був Заболотівський тютюновий завод за часів Австро-Угорщини. Сьогодні там півтора десятка промислових будівель перебувають в аварійному стані. Коломийська окружна прокуратура подала позов до суду, аби зобов’язати власника підписати охоронний договір. Адже увесь промисловий комплекс на території Івано-Франківщини є пам’яткою культури місцевого значення.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Коли востаннє тютюнова фабрика працювала, чому у приміщенні однієї з будівель досі мешкають люди та чи можлива реновація об’єкта, пише Суспільне.
“Продукція експортувалася у країни Європи та Латинської Америки”. Що відомо про фабрику тютюну
Заболотівську тютюнову фабрику відкрили в 1872 році за часів Австро-Угорщини.
Понад 15 корпусів фабрики тютюну були виконані у стилі епохи Відродження.
До того часу на ділянці кілька років був розташований тютюновий перевалковий пункт вірменської родини Агапсовичів, розповідає студент 4 курсу історичного факультету Прикарпатського університету, місцевий житель Василь Грицканюк. Найвідомішим директором-технологом цієї фабрики був британець Ян Беффінгер.
Студент 4 курсу історичного факультету Прикарпатського університету Василь Грицканюк. Суспільне Івано-Франківськ
“Цей комплекс налічує 15 будинків, які є культурною спадщиною. Також — дуже багато радянських добудов: гаражів, службових приміщень і ще різних виробничих споруд. Сама площа разом з полями — 11 гектарів. Тут були природні умови ферментації, й це дозволяло виготовляти набагато здоровішу, кращу продукцію. Вона експортувалася в країни Європи та Латинської Америки — настільки була якісна продукція”, — говорить Василь Грицканюк.
Заболотівську тютюнову фабрику відкрили в 1872 році. Суспільне Івано-Франківськ
“Залишки Австрійської імперії”. В якому стані будівлі
Територія тютюнової фабрики була укладена кам’яними дорогами та брукованими стежками, що досі залишаються під шаром землі та трави, каже Василь Грицканюк.
Під шаром землі подекуди є брукована дорога. Суспільне Івано-Франківськ
Також можна побачити старий польський люк чи австрійський ліхтар.
Старий польський люк на території тютюнової фабрики. Суспільне Івано-Франківськ
На території є будинок, який, за словами місцевих жителів, був гуртожитком.
На території тютюнової фабрики у Заболотові є 15 будівель. Суспільне Івано-Франківськ
“Він є зразком промислової архітектури, збудований в стилі неоренесансу. Про це свідчать колони та абстрактні зображення на них. Колони — доволі товсті, із заліза, можливо, всередині залиті бетоном, щоб краще трималася ця будівля. Ймовірно, через ці колони вона й збереглася в такому гарному стані до наших днів”, — каже Василь Грицканюк.
Одне з приміщень фабрики. Суспільне Івано-Франківськ
З його слів, гуртожиток тютюнової фабрики, як і решта будівель, — в аварійному стані. Через те, що протікає дах, у цьому будинку прогнила дерев’яна підлога на третьому поверсі. У ній утворилися дірки. На першому поверсі — радянські полотняні мішки із залишками тютюну.
Позаду Василя Грицканюка — мішки з тютюном. Суспільне Івано-Франківськ
“Нас продали, як рабів, разом із заводом”
В одному з будинків фабрики мешкає Олена Осадчук. Її чоловік працював секретарем директора заводу з 1955 року. Жінка каже: таким чином вони отримали квартиру у будівлі. Вона пригадує: за часів незалежності завод продали. Відтоді власники змінювалися.
Будинок на території фабрики, в якому мешкають люди. Суспільне Івано-Франківськ
Вхід у будинок, в якому живуть люди. Суспільне Івано-Франківськ
“Коли вже почали продавати завод, то залишили нас поза бортом. Продали, як рабів, разом із заводом. Зараз в мене внучка повнолітня, я не можу паспорт забрати. Ви розумієте? Тому що треба згоду хазяїна. А де його взяти, того хазяїна, як він не приїжджає? Не дали приватизувати й усе. Давали нам натомість гроші, за них можна було курник побудувати. Чоловік не погодився”, — говорить Олена Осадчук.
Олена Осадчук мешкає в одному з будинків колишньої фабрики тютюну. Суспільне Івано-Франківськ
Тютюновий завод у Заболотові працював до 2006 року, каже жінка. Потім власник вивіз весь металолом з території, разом з батареями на першому і другому поверхах будинку, в якому мешкає Олена Осадчук.
Гаражі, які збудували у радянські часи. Суспільне Івано-Франківськ
“Всі дерева понищили, весь брухт. Вас би поводила по цехах, там страшне, що робиться. Була газова котельня, щоб опалювати будинок, а зараз ми носимо дрова на третій поверх на плечах, бо чим опалити? Добре, що ще є пічки”, — розповідає Олена Осадчук.
Прокуратура вимагає укласти охоронні договори
Коломийська окружна прокуратура через суд вимагає від приватного акціонерного товариства “Прикарпаттютюн” укласти з Коломийською райдержадміністрацією охоронні договори на об’єкти культурної спадщини місцевого значення, якими є адмінбудинок та виробничий комплекс із 15 будівель Заболотівської фабрики тютюну, розповідає прокурорка Надія Козій.
Приміщення тютюнової фабрики — в аварійному стані. Суспільне Івано-Франківськ
“Прокуратура виявила, що будинки занедбані, ніхто за ними не дивиться. Тобто сам власник, наскільки нам відомо, давно махнув рукою на ці об’єкти культурної спадщини. І вони просто перебували в занедбаному стані. Івано-Франківський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі в спрощеному порядку. Це означає, що без виклику сторін. Тобто суд самостійно розглядає на підставі поданих документів”, — говорить Надія Козій.
“Власник не має права порушувати автентичність пам’ятки”
Упродовж двох років райдержадміністрації не вдалося зв’язатися з господарем тютюнової фабрики у Заболотові, каже заступниця голови Коломийської РДА Ганна Кравчук. Тому звернулися до прокуратури. Попри те, що власник не уклав охоронний договір, це його не звільняє від обов’язків доглядати за будівлями, які належать до культурної спадщини місцевого значення, продовжує Ганна Кравчук.
Одне з приміщень тютюнової фабрики. Суспільне Івано-Франківськ
“Власник зобов’язується не змінювати пам’ятку, не робити сучасні ремонти, не перешкоджати доступу, якщо вона — екскурсійного відвідування. Якщо будівля руйнується, то він негайно повинен повідомляти орган культурної спадщини, чи, в нашому випадку, районну державну адміністрацію для того, щоб спільно вживати заходів: своєчасно проводити капітальний чи поточний ремонт, реставраційні роботи. Але в жодному випадку власник пам’ятки не має права порушувати її автентичність”, — пояснює Ганна Кравчук.
За її словами, у Коломийському районі є 262 пам’ятки культурної спадщини, 16 з них — національного значення, решту — місцевого.
У Коломийському районі є 262 пам’ятки культурної спадщини. Суспільне Івано-Франківськ
Директор “Прикарпаттютюн” Володимир Кметик сказав Суспільному, що надаватиме будь-які коментарі тільки після рішення суду.
“Фабрика має гарну перспективу”
На Галичині за часів Австро-Угорщини, а потім — Польщі працювали п’ять тютюнових фабрик, каже історик Андрій Бойда. Виробництво у Заболотові було одним із кращих. Зараз, говорить, ці приміщення можна відновити.
Історик Андрій Бойда. Суспільне Івано-Франківськ
“Передати щось для промисловості, щось — для комерційної основи. Можна робити якісь і культурно-мистецькі центри. Тобто фабрика має гарну перспективу. Проблема в тому, що держава лише зараз звернула на це увагу через прокуратуру, щоб оформити охоронний статус хоча б якийсь”, — розповідає Андрій Бойда.
Виробництво тютюну у Заболотові було одним із кращих у Європі. Суспільне Івано-Франківськ
Що відомо про тютюнову фабрику у Заболотові
Тютюново-сушильну фабрику відкрили у другій половині ХІХ століття. Понад 15 корпусів фабрики тютюну були виконані у стилі епохи Відродження.
Тютюн ферментували особливим методом, який значно зменшував шкоду від паління. Крім місцевої сировини, підприємство переробляло імпортний тютюн, що надходив з країн Латинської Америки — Куби, Пуерто-Рико, Бразилії.
Одна з 15 будівель на території фабрики. Суспільне Івано-Франківськ
На території фабрики були розташовані їдальня, котельня, адміністративне приміщення, клуб, будинок для гостей, гаражі, механічні та столярні цехи, ферментаційні камери, де переробляли тютюн.
Тютюново-сушильну фабрику відкрили у другій половині ХІХ століття. Суспільне Івано-Франківськ
Був і цех, де крутили сигари. За радянської влади їхнє виробництво припинили. Однак завод продовжував вирощення та обробку тютюну і постачав його на всі підприємства України, які випускали цигарки. На той час це був один із п’яти заводів в Україні.
