Тривожність – це властивість психіки надмірно реагувати на ймовірно загрозливі ситуації, щоб попередити їх, застерегтися та захиститися. Це нормальна реакція, що допомагає нам організувати та включити механізми захисту, комфортне і безпечне життя.
Проте психологи застерігають: у багатьох українців виявляють підвищений рівень тривожності, що переходить у хронічний стан і це вже не норма! Це пов’язано з багатьма факторами, зокрема із подіями, які переживає на даний час Україна. Як помітити перші ознаки надмірної тривожності та до яких спеціалістів звернутися, читачам Правда.іф розповідає психолог, арт-терапевт, пісочний терапевт Тетяна Тарасенко.
За словами пані Тетяни, різноманітні дискомфортні відчуття переживає фактично кожна людина. Але важливим є те, чи уміє вона справлятися з цими станами.
Внутрішній дискомфорт час від часу відчувають усі. Людина може елементарно не виспатися чи пережити певну стресову ситуацію. Такі емоції є здоровими та нормальними. Тривожність – це сигнал нашої психіки, що щось відбувається не так.
Та коли стан тривоги хронічний, коли немає різких змін, погіршення у житті чи в роботі, коли все триває, як зазвичай, але людина все одно відчуває страх, тривогу, дискомфорт, тоді це може стати сигналом про небезпеку. І саме тоді потрібно звернутися до спеціаліста.
«В першу чергу при будь-яких негараздах з організмом, людина має звернутися до терапевта чи сімейного лікаря і пройти обстеження. Психологічний дискомфорт можуть викликати і різні захворювання, наприклад, проблеми ендокринної системи. Вони дуже часто призводять до відчуття виснаженості, апатії. Це досить легко можна вирішити за допомогою гормональної терапії.
Та при деяких психогенних моментах терапевт може скерувати пацієнта до психолога. Особливо, коли людина дуже дратівлива, має проблеми зі сном: погано спить або, навпаки, спить надто багато. Якщо постійно втомлена, якщо безперервно відчуває голод, або взагалі не має апетиту, забуває, що потрібно поїсти. Також сигналом для зустрічі з психологом є повторюваність фізичного симптому під час одних і тих же подій, що стають тригером (покашлювання під час контрольної, болі під час неприємної зустрічі тощо). Такі симптоми свідчать про проблеми із ментальним здоров’ям», – наголошує психолог.
Небезпеку може становити і надмірний трудоголізм, він також свідчить про внутрішню нездорову тривожність. Такі люди дуже часто вигорають, переживають нервові зриви, різні невротичні розлади. Тому необхідно пам’ятати, що наше здоров’я починається з нашого емоційного, психологічного стану, з нашого відчуття себе.
«Протягом останніх років люди усвідомили, що їхній емоційний стан не менш важливий за фізичний та впливає на якість життя. Пацієнти дедалі частіше звертаються до психологів. Сьогодні отримувати психологічну допомогу не соромно і не дивно, це звичний і обов’язковий аспект турботи людини про свій стан.
Також тішить те, що наші пацієнти помолодшали, дедалі більше дітей і підлітків не замикаються у собі, а приходять до психологів, аби поговорити, розібратися в своїх емоціях та почуттях. Це дуже важливо. Юні пацієнти чітко розуміють, що допомога психолога – справа виключно конфіденційна і право на збереження лікарської таємниці мають особи віком від 10 років», – каже Тетяна Тарасенко.
Тетяна пояснює: психолог – це спеціаліст, який не вирішує проблеми пацієнта. Це людина, яка за допомогою певних технік і певних вправ навчає визначати і задовольняти свої потреби, долати проблеми, давати з ними раду.
Психолог – допомагає дослідити психіку людини, зазирнути всередину себе, прийняти і підтримати. Тому при правильній роботі і правильній корекції людина має усі шанси впоратися із тривожністю та іншими проблемами.
