Сходження на Піп Іван Чорногірський (ПІЧ) — один з топових трекінгів в Карпатах. В міру складний, насичений цікавими локаціями, доступний практично у будь-яку пору року.
Розказуємо, який маршрут обрати та як підготуватися до походу. Про це пише Правда.іф з посиланням на SHAMBALA.
Піп Іван Чорногірський: особливості локації
Піп Іван — третя за висотою гора в Карпатах, один з шести українських двотисячників. Розташована на південно-східному краю гірського масиву Чорногора. Масивні схилі густо вкриті темними зарослями сосни і смереки, за що Піп Іван здавна також називали Чорною Горою (або Чорногорою). Щодо походження основної назви є кілька версій: по одній, на вершині колись стояла кам’яна брила в формі священника, по іншій же тут, як кажуть гуцули, «вітер попіває».
Зверніть увагу! Назва гори постійно викликає плутаницю, адже в Карпатах є ще один Піп Іван — Мармароський (ПІМ). Тож, плануючи подорож, впевніться, що прямуєте саме до того Попа, який вам потрібен.
Маршрути на Піп Іван Чорногірський — переважно середньої складності, є ділянки з великими перепадами висоти та круті підйоми. Можна вибрати коротший і/або легший маршрут, але в будь-якому разі похід на ПІЧ потребує хоча б мінімальної фізичної підготовки і попереднього досвіду. Початківцям же радимо обрати легкі короткі маршрути — такі є, наприклад, на Говерлі та Явірнику.
Обсерваторія «Білий слон» на вершині ПІЧ
Шлях до вершини Попа Івана насичений цікавими мальовничими місцями: високогірні села, широкі полонини, стрімкі схили, озера й водоспади, казковий ліс, скелі чудернацьких форм, — цілий калейдоскоп вражень! Але найбільше туристів приваблює найвисокогірніша функціонуюча будівля в Україні — стара обсерваторія на самісінькій вершині гори.
Обсерваторія була споруджена в 1938-му році українськими та польськими спеціалістами для наукових досліджень. Це була 43-кімнатна будівля з конференц-залом, кабінетами і житловими приміщеннями, вежею з телескопом-астрографом, потужними стінами товщиною до 1,5 метрів (!) та вкритим мідними листами дахом. На жаль, цей грандіозний проект проіснував зовсім недовго (трохи більше року). З початком Другої світової війни звідси вивезли телескоп, наукову діяльність поступово згорнули, а будівля почала занепадати. Все, що мало хоч якусь цінність, розграбували. І тільки в 2011 році споруду почали відновлювати — тепер в якості центра спостереження за погодою і пошуково-рятувального поста.
Колишня обсерваторія вже давно стала візитівкою Попа Івана. Завдяки їй ви без проблем ідентифікуєте гору здалеку, де б не знаходилися. Окреме задоволення — побачити обсерваторію взимку, коли вона знизу дороги вкрита снігом і нагадує велетенську тварину. Через це в неї навіть з’явилась розповсюджена неофіційна назва «Білий слон».
У приміщенні обсерваторії з 2013 року постійно працює пост рятувальників. До них можна звернутися в разі ЧП, дізнатися стан стежок, актуальні погодні умови (цій темі, зокрема, присвячена сторінка рятувальників у FB). Також в одному з приміщень обсерваторії облаштовано тимчасовий прихисток для похідників на випадок негоди, але враховуйте, що це не туристичний притулок і умов для ночівлі тут немає!
Маршрути на Піп Іван Чорногірський. Логістика
Основні маршрути стартують і закінчуються в маленьких селах Шибене та Дземброня, куди, в свою чергу, можна дібратися з селища Верховина.
До Верховини прямують автобуси з Івано-Франківська, Коломиї, Чернівців, Тернополя. З Верховини до Нижньої Дземброні і Шибеного кілька разів на день курсують місцеві автобуси. Дорога займає приблизно півтори години.
Враховуйте, що графік руху громадського транспорту для туристів не дуже зручний (автобус у Шибене та Дземброню прибуває у другій половині дня), тож є сенс після прибуття заночувати в селі, а вранці вирушити в похід. Також радимо не орієнтуватися тільки на розклад руху в Інтернеті — він часто змінюється, тож варто уточнювати актуальну інформацію на автовокзалі у Верховині.
Якщо плануєте їхати до старту трекінгу власним транспортом, враховуйте, що до Верховини дорога відносно хороша. Але до Дземброні і Шибеного погана: здебільшого вузька ґрунтовка з частими поворотами, підйомами і спусками. Після дощів та паводків дорога може бути в аварійному стані!
Також є альтернативний маршрут зі стартом з села Луги. В цьому разі потрібно спочатку дібратися в Рахів:
- автобусом з Ужгорода, Мукачевого, Івано-Франківська, Чернівців, Коломиї;
- потягом з Києва, Одеси, Івано-Франківська (розклад).
З Рахова до Лугів кілька разів на день курсує автобус. Дорога займає приблизно півтори години. Прибуття в Луги — не раніше 11.00.
Якщо їдете власним авто, враховуйте, що дорога Рахів-Луги в дуже поганому стані!
Дземброня — Вухатий Камінь — ПІЧ — г. Смотрич — Дземброня
Відстань: бл. 22 км. Тривалість: від 10-11 годин.
Цей варіант сходження на Піп Іван — найскладніший, але й найбільш цікавий. Старт — в високогірному селі Дземброня Верхня, яке вже саме по собі варте уваги туристів. Але це — тільки «закуска», адже далі на вас чекає ще безліч «смаколиків». Маркована синім стежка послідовно проведе вас через:
- Полонину Смотрич з діючою вівчарською колибою. Влітку тут можна купити будзу, бринзу та інші карпатські сири.
- Густий смерековий ліс, більше схожий на декорації для казки, ніж на реальне місце в Карпатах.
- Дзембронські (Смотрицькі) водоспади — каскад з двох десятків водограїв до 10 метрів висотою кожен.
- Гору Вухатий Камінь (1864 м). Ви легко впізнаєте це місце по нагромадженню величезних каменів чудернацької форми.
- Піп Іван Чорногірський та обсерваторію «Білий слон» (про неї вже детально розказали вище).
- Гору Смотрич (1898 м), вершина та схили якої, як і Вухатий Камінь, теж “обросли” скелями незвичайної форми.
Зверніть увагу! Від перемички (після г. Смотрич і Вухатий Камінь) до підніжжя ПІЧ йде жовте маркування, від підніжжя до вершини – червоне.
Найскладніша ділянка по дорозі туди — на гору Вухатий Камінь, від неї до Попа Івана дорога вже легша. На зворотньому шляху будьте уважні під час спуску з крутих схилів г. Смотрич.
Підготовлені туристи в середньому темпі долають шлях і за день (мінімум 10-11 годин), та спускатися скоріше всього доведеться в сутінках, а то й затемна. Тож радимо все-таки планувати похід з однією ночівлею, наприклад на перемичці між Вухатим Каменем та ПІЧ — якраз відновите сили перед сходженням і зустрінете неймовірний світанок на Чорногорі.
Варіації маршруту:
Можна обрати одну стежку для дороги туди й назад. Тобто, піднятися і спуститися на ПІЧ через Вухатий Камінь (12 км в одну сторону), або ж через г. Смотрич (10 км). Підйом через Смотрич, хоч і коротший, але складніший, на і з вершини Смотрича доведеться йти крутою скелястою стежкою, тож навантаження на серце, легені та суглоби гарантоване. Підйом і спуск через Вухатий Камінь більш пологий.
Шибене — озеро Марічейка — ПІЧ — Шибене
Відстань: бл. 22 км. Тривалість: від 11-15 годин.
Маршрут, хоч і майже ідентичний попередньому за кілометражем, але значно легший і доступний у будь-яку пору року. Старт і фініш — біля прикордонної застави в селі Шибене.
Важливо! Для проходження КПП у Шибеному потрібно мати паспорт! А от заяву на проходження прикордонною територією, як, наприклад, для походу Мармаросами, подавати не потрібно.
Від села, вздовж потоку Шибений по зеленому маркеру полога стежка виходить до ПНДВ Вискогоріний. Звідси починається крутий підйом вгору до полонини Веснарка на схилі гори Шурин. Влітку тут випасають худобу та продають молочні продукти вівчарі.
По дорозі від полонини до Попа Івана вам зустрінеться ще одне чудо Карпат — високогірне озеро Марічейка, невелике, але дуже гарне, оточене смерековим лісом. Обов’язково зробіть привал на березі озера. А от купатись в ньому не варто, так як це негативно впливає на місцеву екосистему.
Підйом на ПІЧ з Шибеного займає близько 10 годин, на спуск йде вдвічі менше. За бажанням, можна впоратись і за день, але краще планувати похід з однією ночівлею (наприклад, біля озера).
Варіації маршруту:
1. Після підйому на ПІЧ можна продовжити шлях до Дземброні через г. Смотрич чи Вухатий Камінь, або ж продовжити перехід Чорногорою до Говерли і далі.
2. Стартувати можна відразу з Верховини. Звідси — пішки через с. Плай, полонину Кринту, Угорські скелі, с. Явірник, с. Шибене, далі по основному маршруту на ПІЧ, і звідти — в Дземброню. Довжина маршруту в такому разі складе близько 55 км.
Інші маршрути сходження на гору Піп Іван Чорногірський
На офіційному сайті Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» є ще кілька варіантів маршрутів зі стартом в районі с. Шибене:
- ПНДВ Високогірний → полонина Шешурська → озеро Марічейка → ПІЧ.
- Урочище Подароватий (на північний захід від Шибеного) → хребет Стайки → г. Смотрич → ПІЧ.
- ПНДВ Високогірний → урочище Гропинець → ПІЧ.
- ПІЧ → с. Шибене → с.Буркут (колишній бальнеологічний курорт, нині “село-привид”).
Подробиці та карта на сайті Наукового центру.
Також є альтернативний варіант зі стартом в Закарпатській області. З Рахова потрібно дібратися в село Луги. Старт маршруту — в Усть-Говерлі (присілку Лугів). Звідси починається підйом на Піп Іван через урочище Бальзатул, полонину Вертопи та гору Васкул (1730 м). Загальна відстань (в одну сторону) — 21 км.
Багатоденні походи зі сходженням на Піп Іван Чорногірський
Піп Іван стоїть практично на межі двох грандіозних гірських масивів — Чорногори та Мармаросів. Тож піднятися на ПІЧ можна і в рамках багатоденних походів цими хребтами. Читайте детальніше:
Найкращий час для сходження на Піп Іван Чорногірський
Основний сезон походів Чорногорою триває з квітня по жовтень. Літо і міжсезоння підходять, зокрема, для аутдорників з малим досвідом. Також це вдалий час, щоб спланувати сходження на ПІЧ без ночівлі (взимку через короткий світловий день та сповільнене пересування це практично неможливо).
Кожен період на горі — особливий. Навесні схили Попа Івана вкриваються крокусами, а на початку літа — червоною рутою. В середині літа дозрівають дикі ягоди: чорниця, брусниця, лохина. У вересні виростають гриби.
В плані погоди ідеальний час для походів — з середини до кінця літа. Вже не надто волого, а густий ліс, озера і потічки зменшують відчуття спеки. В травні ж ще доволі прохолодно, у верхів’ях часто зустрічається сніг.
Особливості зимових походів на ПІЧ
Зимовий Піп Іван Чорногірський доступний виключно для досвідчених похідників з відповідним спорядженням.
Що важливо знати про підйом на ПІЧ взимку:
- В холодну пору на горі часто дує сильний вітер, бувають тумани, сильний мороз до -25 °С, сонячних днів мало, видимість обмежена. Погода змінюється різко і часто.
- ПІЧ — регіон з підвищеною лавинною небезпекою. На маршруті дотримуйтесь правил проходження лавинонебезпечних ділянок, зокрема: не підходьте близько до карнизів або під них, пересувайтесь гребенями, не робіть різких рухів, уникайте зайвого шуму, не виходьте на маршрут після снігопадів, різкої зміни погоди, у туман.
- Перед сходженням на ПІЧ зимою потрібно зареєструвати групу у рятувальників онлайн або по телефону. Зв’яжіться з постом та з’ясуйте, чи можна виходити на маршрут. Дотримуйтесь усіх рекомендацій рятувальників, також повідомте їм про закінчення походу.
- Беріть все необхідне для зимових походів: надійні засоби навігації, лавинне обладнання, термос з чаєм і перекус, аптечку, снігоступи.
- Оптимальний маршрут зимовим Попом Іваном — з села Шибене, ним користуються також рятувальники, коли добираються до обсерваторії. Важливо: вище озера Марічейка, за лісом потрібно йти не траверсом (лавинонебезпечний), а напряму на Зуб (див.карту). Шлях з Дземброні через г. Смотрич складніший, але також підійде. А от через Вухатий Камінь йти не можна, оскільки тут є небезпека сходу лавини!
Що брати в похід на Піп Іван Чорногірський?
Для сходження на ПІЧ потрібен стандартний набір речей для походу в гори. Особливу увагу зверніть на наступні пункти:
- Функціональний одяг. Погода на Чорногорі, як ми вже казали, непередбачувана, тож одягайтесь так, щоб вам було комфортно і в холод, і в спеку. Щоб не брати окремий комплект на кожну зміну погоди, підберіть гардероб по концепції трьох шарів. Також попіклуйтесь про надійний захист від дощу.
- Зручне взуття (в ідеалі трекінгові черевики) і трекінгові палиці. Пересуваючись кам’янистими стежками і долаючи круті підйоми, ви не раз подякуєте собі, що не відправились в похід в звичайних міських кросівках.
- Захист від сонця. Частина шляху проходить тінистим смерековим лісом, та чим ближче до вершини, тим більше ризик отримати сонячний опік. Тож радимо заздалегідь дізнатись, як захищатись від ультрафіолету в горах.
- Спорядження для ночівлі. Якщо не впевнені, що здолаєте весь шлях за один день, обов’язково беріть намет, спальник, килимок та інші речі для комфортної ночівлі в горах. Окремо зверніть увагу на те, як спати в наметі взимку. Влітку, коли на маршруті запланована всього одна ночівля, можна знизити навантаження на плечі, зібравши рюкзак в форматі «ультралайт».
Зверніть увагу: для велопоходів маршрути на ПІЧ малопридатні.
Місця ночівлі та джерела води на маршруті
Як ми вже згадували, громадський транспорт прибуває в Дземброню та Шибене після обіду, тож плануйте одразу підйом на ПІЧ з однією ночівлею, або ж зупиняйтесь на ніч в селі, а рано вранці вирушайте — в такому разі влітку можна осилити всю дорогу туди й назад за один світловий день.
В Дземброні, Шибеному та сусідньому селі Явірник є готелі та приватні садиби для відпочинку. Також є кілька локацій, розрахованих не просто на відпочивальників, а саме на аутдорників — кемпінг Білий Слон у Нижній Дземброні та туристичний притулок Смотрич на однойменній полонині.
Зверніть увагу. Верхня Дземброня знаходиться ближче до старту маршруту. Якщо ж зупинитеся у Нижній, доведеться накинути до загального кілометражу ще 3-4 км.
Безпосередньо в горах також є вдосталь місць для ночівлі. Це не тільки облаштовані/придатні майданчики під намети, а й вівчарські колиби. Останні в теплий час, як правило, зайняті пастухами, а от в холодну пору року виконують роль туристичного притулку.
Дефіциту води на маршруті теж немає. Поповнити запаси найчастіше можна там, де й влаштувати ночівлю, що дуже зручно. Однак враховуйте, що в посушливі періоди деякі джерела можуть повністю або частково пересихати, тож завжди тримайте резервний запас.
Основні місця для ночівлі та джерела води по маршруту на ПІЧ:
- Полонина Смотрич: колиба з пічкою, місця під намети, струмок, платний притулок.
- Біля Дзембронських водоспадів: струмок.
- Сідловина (перемичка) між Смотричем, Вухатим Каменем та підніжжям ПІЧ: місця під намети, два джерела. Також джерело (непостійне) є трохи далі по маршруту, на хребті перед ПІЧ.
- Полонина Веснарка: колиба з пічкою, місця під намети, велике джерело. Ще одна колиба з буржуйкою є трохи північніше, між Веснаркою та озером Марічейка.
- Трохи вище озера Марічейка, перед розвилкою: місця для наметів, струмок (в самому озері набирати воду не варто).
Піп Іван Чорногірський — локація для тих, кому мало просто пройти “з точки А в точку Б”. Це місце дивує, чарує і захоплює, адже над його створенням постарались одночасно і природа, і людина. Скелі Смотрича і Вухатого Каменю, казкові водоспади та озеро Марічейка, усипані квітами або закуті в сніги схили ПІЧ та схожа на древню фортецю обсерваторія, — цей унікальний набір повністю компенсує всі зусилля, витрачені на похід, та буде спонукати повернутись сюди ще не раз!
