У 22-річному віці Михайло з Івано-Франківщини самостійно уклав контракт із ЗСУ, не повідомивши батькам про своє рішення. Після чотирьох років служби у розвідувальному взводі він зазнав тяжкого поранення — втратив обидві ноги вище колін.
Про його історію розповіла Українська правда. Життя.
Михайло родом із села Козаківка на Івано-Франківщині. У 2022 році він вирішив піти на військову службу, хоча через вік не підпадав під мобілізацію. Його старший брат уже воював, і спочатку Михайлу не дозволяли вступити до війська.
Тоді хлопець пройшов медичну комісію без відома батьків. Оскільки у військкоматі його не приймали, медогляд довелося проходити у звичайній лікарні. Мамі він сказав, що обстежується для отримання водійських прав.
Правду батьки дізналися згодом, коли мати прочитала, що документи потрібні для контрактної служби. Її реакція була короткою: «Ти що, не мудрий?». Михайло відповів, що не зробив нічого поганого, і додав: «Я вже виріс із тих років, аби сі слухати. То вже треба робити».
Чотири роки у взводі розвідки
Після навчання у Старичах Михайло залишився там на фаховій службі, а потім приєднався до 63-ї окремої механізованої бригади. Він служив солдатом у взводі розвідки 106-го батальйону.
Підрозділи бригади працювали, зокрема, на Херсонському та Сумському напрямках. Згодом військовий опинився на Донеччині — у Серебрянському лісі, де залишався до поранення.
Навесні 2026 року, коли Михайло заходив на позицію, російський FPV-дрон на оптоволоконному управлінні вдарив по ньому. Внаслідок вибуху військовий утратив обидві ноги вище коліна.
Попри тяжке поранення, Михайло зберіг рішучість, із якою свого часу сам пішов на службу. Слово «впертий» у його історії радше означає людину, яка приймає рішення і діє, навіть якщо інші намагаються її відмовити.
