31 жовтня та 1 листопада на камерній сцені Франківського драмтеатру відбудеться прем’єра вистави «Квіти під руками диявола» за однойменною дебютною п’єсою письменниці Лариси Мончак.
Постановка є першою режисерською роботою відомої актриси театру та кіно Надії Левченко, інформує Правда.іф.
Кілька років тому авторка Лариса Мончак запропонувала Надії Левченко прочитати п’єсу. Далі декілька разів відбувалися драматичні читання на різних майданчиках Івано-Франківська з різними акторами театру.
Сюжет п’єси – маловідома загалу сторінка історії міста, а саме Станіславського гетто, яке діяло з червня 1941 по лютий 1942 років.
«Це вистава про наше місто. Чомусь про цю історію міста знає мало хто. Це про – «пам’ятати». Я довго мріяла проявити любов до свого міста і ця постановка дає мені змогу це зробити. Це фундамент, основа того, як ми будемо жити далі», – каже Надія Левченко.
У 1941 році в окупованому нацистами Станіславі було створено гетто, куди перемістили євреїв для попередньої ізоляції, а надалі – знищення. Межі гетто пролягали вздовж теперішніх вулиць Галицької, Пилипа Орлика, Короля Данила та річки Бистриці Солотвинської. Проте в Івано-Франківську досі немає пам’ятної дошки, яка б нагадувала про ці події.
Авторка, Лариса Мончак зізнається, що їй дуже болить ця тема: як можна жити в місті, жити в певному будинку і нічого не знати про те, що тут відбувалося раніше.
«Не можна сподіватися, що нас будуть пам’ятати, якщо ми забули про тих, хто жив до нас. Історія зазвичай повторюється, а я не хочу, аби саме ця історія повторилася. Я просто хочу, аби люди були небайдужими», – говорить вона.
«Постановка «Квіти під руками диявола» – це твір про людей у війні, про любов матері, про людяність. Я граю Юстину, маму, чий син українець закохався у єврейську дівчину. Це трагічна роль і трагічна доля жінки. Вона з непростим характером. Юстина – це моральна боротьба. У її образі – страх перед владою, страх перед осудом сусідів. Це образ людяності в нелюдські часи. А любов завжди врятує нас від жорсткості війни», – наголошує заслужена актриса України Мирослава Полатайко.
ФОТО: Богдан Савлюк
