В Івано-Франківській області при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) запрацювали групи цивільно-військового співробітництва (ЦВС) — структура, створена за стандартами НАТО ще у 2014 році. Якщо під час АТО/ООС головним завданням було супроводжувати та захищати цивільне населення у зоні бойових дій, то нині напрямки роботи значно розширилися.
Пише Правда.іф.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Сьогодні ЦВС поєднують військові структури з громадами та органами місцевого самоврядування, виконуючи широкий спектр завдань: від соціального супроводу військовослужбовців та ветеранів до підтримки родин загиблих, безвісти зниклих та полонених.
Один із найскладніших напрямів — робота «на щиті», коли офіцери сповіщають родини про загибель воїна та супроводжують їх до моменту поховання.
«Це особливо тяжко — повідомити про непоправну втрату. До цього залучають лише досвідчених офіцерів, які не лише вручають сповіщення, але й підтримують рідних, відповідають на запитання та допомагають у найскладніші миті», — розповідає ТВО начальника групи ЦВС Івано-Франківського ОТЦК та СП старший лейтенант Вікторія Фолизюк.
Другий важливий напрямок — допомога сім’ям загиблих, зниклих безвісти та полонених. Йдеться не лише про оформлення виплат і пільг, а й про психологічну підтримку, взаємодію з військовими частинами та пошук можливих джерел допомоги.
«Кожна ситуація унікальна: комусь потрібна порада, комусь консультація чи просто людське слово. Оскільки ми є службою супроводу, нашим завданням є також стати надійною опорою для тих, як для діючих військовослужбовців, так і для родин загиблих, полонених та безвісти зниклих захисників», — зазначає штаб-сержант групи ЦВС, старший солдат Сергій Галій.
Це не лише психологічно важка робота, адже рідні перебувають у постійній невідомості, чекаючи будь-якої звістки. Люди приходять, телефонують, передають дані та запитують, чи є нова інформація.
«Є випадки, коли просто зникає зв’язок із військовим, і ніхто не знає, що сталося. У таких ситуаціях ми включаємося в роботу, налагоджуємо контакти з ЦВС усіх частин, щоб з’ясувати, де і коли востаннє бачили людину», — розповідають військові.
Фахівці працюють із інформаційними запитами, співпрацюють із військовими частинами, намагаючись максимально швидко передати рідним підтверджені відомості. Не вся інформація може бути розголошена з міркувань безпеки, але пріоритет — заспокоїти сім’ю та тримати її в курсі.
Ще один важливий напрямок — оформлення пакету документів для виплат та пільг. Це вимагає, стверджують військовослужбовці, постійної взаємодії з підрозділами, щоб отримати повний пакет даних. Складність у тому, що деякі частини розформовуються, документи передаються в архів, і процес затягується.
ЦВС реагують на звернення громадян та запити з «гарячої лінії» Міністерства оборони. На відповідь зазвичай дають лише кілька днів, тому військові роблять усе можливе, щоб швидко знайти інформацію та з’ясувати, чому затримуються виплати чи оформлення пільг.
Окремо ЦВС працюють із ветеранами після звільнення зі служби — допомагають налагодити зв’язок із фахівцями служб у справах ветеранів, виявляють проблеми та супроводжують у їх вирішенні.
Також група цивільно-військового співробітництва Івано-Франківського ОТЦК та СП взаємодіє з місцевими органами влади, громадами, волонтерами, громадськими організаціями та навіть лікарнями.
У роботі підрозділів застосовують практики країн-членів НАТО, а до штату входять військові з бойовим досвідом, психологи та фахівці, які проходили додаткову підготовку, зокрема й у зоні бойових дій.
Мета нової структури — щоб жодна родина чи ветеран не залишилися сам на сам зі своєю бідою, а допомога надходила швидко, якісно та комплексно.
