В Івано-Франківську відбулася презентація першого роману відомого художника, фотомайстра та журналіста Ігоря Роп’яника «Забудь мене. Знайди мене».
Книга, що вже встигла здобути успіх на львівському BookForum, зібрала повну залу шанувальників його творчості.
Модератор зустрічі Василь Добрянський відзначив, що автор, який вперше видав прозовий твір, одразу заявив про себе на високому рівні.
«Ми сьогодні маємо унікальну можливість познайомитися не лише з відомим художником, а й із уже успішним письменником. Його роман вийшов у топ на Букфорумі, а наклад розійшовся ще під час заходу. Це свідчить про справжній читацький інтерес», – наголосив Добрянський.
Він розповів, що книга побудована на основі реальних подій із родинної історії автора. Роман охоплює період від травня 1939 року, коли Галичина перебувала під владою Польщі, до кінця 1950-х, коли мати письменника вдруге повертається із заслання у Станіслав.
«Це епічна оповідь про покоління, які пройшли крізь жорстокі випробування, але не втратили гідності. Тоді, як і тепер, українці боролися проти московської жорстокості. І жертви минулого продовжують надихати нас сьогодні», – зазначив модератор.
Сам Ігор Роп’яник під час зустрічі поділився, що працює над новими прозовими творами:
«Друга книга вже теж в роботі. Я зараз збираю ті всі повісті, які писав раніше, опрацьовую, переробляю. Деякі написав уже тепер. Хочу видати збірку повістей і романів», – сказав автор.
До слова, міський голова Руслан Марцінків подякував митцю за внесок у популяризацію Франківська:
«Дуже важливо, коли в художніх книжках згадують про наше місто. Це теж спосіб його популяризації. Дякую за все, що робите для громади — і живописом, і словом. Вірю, що це не остання ваша книжка», – зазначив мер.
У центрі роману — долі кількох станіславських родин, чиї життєві шляхи перетинаються у вирі історичних подій. Частина персонажів має реальні прототипи, частина — художні образи, що органічно вплітаються у документальний сюжет.
Попри важку тему, книга написана легкою, емоційно насиченою мовою. Саме тому, як зазначають читачі, її хочеться не просто прочитати, а прожити разом із героями.
