“Військові чистіші, ніж в миру, і правдивіші”, — так каже про службу військовий капелан 102 бригади територіальної оборони Івано-Франківщини отець Михайло.
Він несе службу для бійців та мирних жителів на прифронтовій території, а також на бойових позиціях.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Про один день зі свого життя, потребу капеланів та об’єднання церков на фронті, він розповів у відео на Facebook-сторінці військового формування.
Там, де служить отець Михайло, щонеділі храм відвідують як військові, так і місцеві жителі. Також капелан їздить на позиції до бійців.
“Найцікавіша служба для священника — на фронті, бо ніде так щиро не моляться як в полоні, в’язниці й на війні. Якщо хтось каже, що не може об’єднати церкви, хай приїде на фронт і побачить: тут всі об’єднані — юдеї, язичники, мусульмани, бо Бог — один. Всі стоять в одному окопі й моляться”, — розповідає священнослужитель.
Найважче — на бойових позиціях, говорить капелан, тому намагається туди поїхати та підтримати воїнів. Автівки часто ламаються, проте їх ремонтують, щоб продовжувати службу.
“Я хоч сам — греко-католик, але не ділю людей на греко-католиків, православних, на мусульман чи буддистів. Здебільшого в нас тут християни. Паства — просто прекрасна. Якщо на мирній території просять щось у Бога, то на фронті вміють дякувати за те, що прожив день, повернувся із бойового завдання”, — каже отець Михайло
У неділю капелан відвідав бойові позиції, щоб воїни відчули святковий день. Священнослужитель також уділив бійцям миропомазання.
“Якщо хто каже, що не створений для війська, то хай чекає таких руйнувань в себе вдома, — говорить отець. — Хоча взагалі людина не створена для війни, але як існує Бог, так і диявол, який не дає спокійно жити. Релігія — це і є війна з дияволом, а ми зараз ліквідовуємо диявола з нашої землі”.
На одній з позицій, які відвідав отець Михайло, був ворожий безпілотник, і довелося чекати, поки він зникне. Священник розповідає, що у кожному батальйоні є капелан, і важливо, щоб він не сидів у штабі, а їздив до воїнів на позиції, в окопи.
“Тут — інше бачення світу, тут по-іншому сприймається один і той самий гріх. Тут люди чистіші, як в миру, і правдивіші. Їм тут нічого таїти, втрачати. Тут відчуваєш себе потрібним. Кожен вояк — частинка Бога. Вони реально тримають небо над цілою землею”, — розповідає отець Михайло.
Свою священницьку практику капелан розпочав у квітні 1997 року у Чернігові.
“Де було найбільше засилля Московського патріархату, я там був. Тому що без боротьби не цікаво. Бо життя — це і є боротьба”, — каже священник.
У 2014, коли сформували “Добровольчий український корпус”, одразу з Майдану отець Михайло вирушив на фронт.
Капелан каже: у мирному житті задумувався, коли приїде додому, знову займеться господарством, триматиме худібку, робитиме альтанки. Але, каже, наразі жодну відпустку не може добути до кінця, бо відчуває провину і хоче повернутися до воїнів.
