32-річна Анастасія Подужайло єдина жінка, яка щодня сідає за кермо сміттєвоза в Івано-Франківську.
Вона працює водійкою вже понад два роки, обслуговує кілька житлових районів міста, пишуть Версії.
До повномасштабного вторгнення вона жила у Запоріжжі, де займалася поліруванням автомобілів і дрібним ремонтом. Після переїзду вирішила спробувати себе у ролі водійки комунального транспорту.
«Починала я не з прибирання, а з керма. Ми — не прибиральники, наша робота — збір та транспортування відходів», — каже Анастасія.
Робочі умови та обов’язки
Робочий день водійки починається з технічної перевірки транспорту — рівня мастила, коліс, гідравлічної установки. Під час зміни сміттєвоз здійснює кілька маршрутів по місту або селах. У більшості випадків Анастасія працює в парі з вантажником, але буває, що мусить виконувати всю роботу самостійно.
«Бувало, що їздила пів села сама — виходила з кабіни, закидала пакети, сідала за кермо й далі. Просто не було кому допомогти», — розповідає вона.
Її обов’язки не обмежуються керуванням: іноді доводиться чистити задню частину машини від сміття або залагоджувати несправності просто на місці.
«Якщо заклинить гідравліку — треба залізти, крутнути краник, а там тече мастило. Усе в грязі, але треба робити», — додає жінка.
Людський фактор і неповага до працівників
Попри важливість роботи, комунальники часто стикаються з нерозумінням і зневагою з боку мешканців. Люди неправильно паркують авто, перекриваючи доступ до баків, або викидають відходи просто біля контейнерів.
«Я завжди кажу: ми не двірники. Наш обов’язок — забрати баки, а не прибирати навколо. Але доводиться, бо інакше не виїдеш», — каже Анастасія.
Часто вона свариться з порушниками, однак визнає — проблему можна вирішити лише через виховання поваги до комунальної праці.
Несортоване сміття і постійні пожежі на полігоні
За словами водійки, одна з головних проблем — не сортування відходів. Попри наявність різних контейнерів, більшість людей скидає все до одного бака. Це створює небезпеку під час зберігання: пластик і дерево горять, викликаючи постійні займання на полігоні.
«Кожен день на звалищі горить. Сонце відбивається від скла — і загоряється купа сміття. Потім пожежники постійно приїжджають тушити», — пояснює вона.
Анастасія каже, що деякі сміттєвози мають дві секції — для скла та пластику. Проте більшість відходів усе одно потрапляє в загальний потік, бо люди не дотримуються правил сортування.
Найдивніші знахідки
Під час роботи трапляються випадки, що запам’ятовуються надовго.
«Одного разу я перевернула бак, а там собака. Таке важко забути. Інколи викидають навіть речі інтимного призначення — нові, упаковані», — сміється вона.
Попри курйозні ситуації, жінка зізнається, що найважче — бачити дітей, які живуть і працюють на сміттєзвалищі.
«Вони там перебирають відходи, будують собі шалаші. Маленькі, брудні, з ранами на обличчях. Мені хочеться їх усіх забрати», — ділиться Анастасія.
Повага до праці — головне правило
Вона переконана: будь-яку роботу потрібно цінувати, а комунальників — особливо поважати.
«Кожен має своє завдання. Є водій, є вантажник, є прибиральник. Але ми всі — частина однієї системи. Без нас місто не зможе існувати», — підсумовує вона.
Попри складнощі, запахи, постійні стреси й непорозуміння з людьми, Анастасія не планує залишати цю справу.
«Мені подобається ця робота. Може, я віддаю в неї всі емоції, але я кайфую від того, що роблю», — каже вона.
Попри всі труднощі, Анастасія вважає свою роботу важливою не лише для міста, а й для себе особисто. Вона каже, що керування сміттєвозом дає відчуття незалежності та відповідальності, а також можливість показати, що жінка може успішно працювати в будь-якій сфері.
«Я хочу довести, що професія не має статі. Якщо ти готовий працювати та вчитися, ти можеш усе», — ділиться Анастасія.
Вона також мріє, щоб місто розвивало культуру сортування сміття, адже це не лише зменшить кількість пожеж, а й допоможе зробити Івано-Франківськ чистішим і безпечнішим.
