Випрати та посушити речі – звичайна побутова потреба, яка для деяких українців перетворилася на справжню проблему. В Івано-Франківську для ВПО та соціально вразливих категорій людей благодійники відкрили соціальну пральню.
Люди можуть там безкоштовно нею скористатися та принести навіть найгабаритніші речі. Чи є попит на послуги? Пишуть Версії.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Тетяна Іллівна принесла в соціальну пральню цілу торбину одягу – усе, що назбиралося за місяць. Працівниця зважує речі: за раз приймають близько пʼяти кілограмів – це максимальне завантаження для пральної машини.
Пані Тетяна – переселенка з Краматорська. До Івано-Франківська переїхала у 22-му. Зараз винаймає кімнату. Але умови там спартанські.
Тетяна Іллівна, переселенка з Краматорська:
У мене немає пральної машини, лише таз, у якому я можу якісь дрібні речі випрати… Все ж таки вік, і великий букет хвороб, тому мені важко в тому тазу прати. Щось дрібне, що в таз поміщається, то я і перу. Але найголовніше, що сушити ніде.
Про соціальну пральню жінка дізналася у “Карітасі”, і тепер вдається до її послуг. Приносить здебільшого великі речі – постільну білизну та верхній одяг. Їх важко випрати руками.
Тетяна Іллівна, переселенка з Краматорська:
Вона необхідна. Дякую, що вони є, бо звернутися ні до кого. Мені треба десь прати, бо якщо десь носити, то є місця, але це дорого – і за прання, і за сушку.
Такий вкрай потрібний заклад у Франківську відкрили представники благодійної організації ще влітку 22-го. Приміщення виділило місто, а з устаткуванням допомогли міжнародні донори. Для переселенців та інших пільгових категорій усі послуги тут безкоштовні.
Отець Володимир Чорній, директор благодійного фонду “Карітас Івано-Франківськ” УГКЦ:
З початком повномасштабного вторгнення до нас почало приїжджати багато людей. І ці люди були розміщені не завжди в пристосованих приміщеннях. І ми бачили велику потребу й прохання цих людей, аби була така пральня. Нам довелося зорганізувати її, аби відповідати на ті виклики часу.
Алла Гончарова, координатор кризового центру “Карітас Івано-Франківськ”:
Окрім ВПО, багато місцевих: люди з інвалідністю, малозабезпечені, багатодітні родини. Ми приймаємо заявки на те, щоб люди потрапили сюди. У нас є адміністратор приймальні, гаряча лінія. Люди звертаються, ми їх записуємо і по черзі запрошуємо на отримання послуги.
Серед постійних клієнтів – і Лідія Іванівна, жінка також із Краматорська. У Франківську винаймає квартиру разом із донькою та онукою. Розповідає: дрібні речі перуть у старенькій машинці, а більші несуть сюди, бо нема де сушити.
Лідія Іванівна, переселенка з Краматорська
Якщо підковдра, велике простирадло, то доводиться сюди носити. Он плед – таке розвісити ніде. А дрібниці – футболки, шорти. Це перу, може, вдома. Щира-щира подяка працівникам, які допомагають, аби ця пральня працювала.
Антоніна Бушанська, переселенка з Херсона:
Ми ВПО, і у нас постіль одна. Ми винаймаємо квартиру. Якщо прати, вона сохне кілька днів, а нам треба на чомусь спати. А тут дуже вигідно і зручно – ми рано принесли, в обід забрали й застелили. Ми дуже вдячні.
Працює соціальний заклад з понеділка по п’ятницю. Любов Сухенко тут головна. У її підпорядкуванні три пральні машини й стільки само сушарок. За день вона встигає прийняти чотирьох-п’ятьох людей.
Любов Сухенко, працівниця соціальної пральні:
Зранку приносять речі, ми їх зважуємо, реєструємо, закладаємо прати, а люди йдуть додому. На призначену годину вони приходять і висушене, випране забирають. Несуть постільну білизну, дитячі речі, куртки. Коли закінчується зима, вдома не можуть випрати, а тут і висушать.
Отець Володимир Чорній, директор благодійного фонду “Карітас Івано-Франківськ” УГКЦ:
Війна не завершилася, і люди приїжджають далі. Водночас і місцеве населення – ми бачимо, що дуже багато молоді повиїжджало, батьки залишилися одинокими, і вони не завжди мають силу і можливість собі попрати. А це дуже важливо для старенької, немічної людини, аби вона зберігала гігієну, щоб жити гідно.
Через величезний попит послуга доступна лише раз на місяць. А у “Карітасі” шукають кошти та приміщення, щоб відкрити соціальні пральні й в інших районах.
