У вересні 2025 року Європа зіткнулася з новим для себе етапом війни, коли російські дрони залетіли на територію НАТО. Раніше російське озброєння вже залітало на територію НАТО, але не в такому масштабі. У вересні ворожі “Гербери” залетіли на десятки кілометрів вглиб Польщі. Пише 24 Канал.
Якщо дешеві безпілотники можуть легко порушити повітряний простір ЄС, то традиційні засоби протиповітряної оборони потребують перегляду – це логічне рішення. Адже протиракети вартістю в сотні тисяч та мільйони доларів – занадто дорогі іграшки для дешевих БпЛА. Відповіддю стала ідея створення “Стіни дронів” – єдиної системи захисту на східному кордоні Європи, що має захистити як країни ЄС, так і Україну від нової загрози. Та чи швидко її створить Європа зі своєю бюрократією?
24 Канал поспілкувався з українськими виробниками озброєння та Defence експертами про їхню чесну оцінку цієї ініціативи. У цьому нам, зокрема, допомогли розібратися представники виробників бойових дронів TechEx, ексофіцер Повітряних сил, заступник директора компанії з виробництва засобів РЕБ Анатолій Храпчинський, а також головний редактор військово-аналітичного порталу Defence Express Олег Катков.
Як атака дронів на Польщу змінила підхід Європи?
У ніч проти 10 вересня 2025 року Росія здійснила масований удар по Україні із застосуванням безпілотників, частина яких увійшла в повітряний простір Польщі. Мовиться про групу з приблизно 19 ударних дронів, що порушили кордон НАТО, кілька з них були збиті силами Альянсу у польському небі. Москва поспішила заявити, що не планувала цілей на території Польщі, але у Варшаві не сумніваються, що російські дрони опинилися там навмисно, а не випадково – про це заявив міністр закордонних справ Радослав Сікорський.
Цей випадок оголив слабке місце колективної безпеки. Виявилося, що для перехоплення відносно дешевих дронів (кожен коштує лише десятки тисяч доларів) доводиться застосовувати дороге озброєння та винищувачі. Така диспропорція – випуск ракет вартістю мільйони по дронах-“камікадзе” за десятки тисяч – грає на руку агресору і виснажує запаси ППО Заходу. Урок польського неба став очевидним – потрібні нові, економічно ефективні засоби протидії дронам.
Уже через кілька годин після інциденту пролунала заява з Брюсселя. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що Європі необхідно побудувати “Стіну дронів” на своєму східному фланзі. Мовиться про створення інтегрованої системи протидії безпілотникам, яка діяла б у режимі реального часу. Фон дер Ляєн підкреслила: це має бути “європейська спроможність, розроблена разом, розгорнута разом і підтримувана разом”, здатна миттєво реагувати на загрози.
Іншими словами, інцидент у Польщі запустив процес переосмислення підходів до ППО – від фрагментарної національної оборони до спільної антидронової “стіни” для всього ЄС та навіть України.
Який план у “Стіни дронів” і яка роль України?
Ідея “стіни дронів” у заявах єврочиновників та політиків швидко перетворюється на конкретний проєкт із політичною волею та фінансуванням. Мовиться й про участь України – про використання воєнних напрацювань держави, яка вже понад півтора року протистоїть масованим атакам дронів. ЄС готовий інвестувати мільярди євро, щоб побудувати спільну систему захисту із технологій, що добре показали себе в Україні.
Ключову роль у реалізації плану відіграє єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс. Саме він ініціював скликання наради міністрів оборони східноєвропейських країн та України для обговорення “Стіни дронів”.
Цікаво! На нараду початково не запросили Угорщину та Словаччину, які фактично перебувають в орбіті Кремля. Але згодом президент Словаччини Петер Пеллегріні заявив, що країна може долучитися до проєкту “Стіни дронів”. Він підкреслив, що Словаччина є повноправним членом НАТО і бере участь у консультаціях за статтею 4 Вашингтонського договору. За його словами, поки що мовиться лише про початкову ініціативу Єврокомісії, тож робити передчасні висновки зарано.
Також після “зальоту” невідомих дронів до Данії, Норвегії та Швеції, Данію запросили на нараду ЄС щодо створення стіни дронів на східному кордоні Європейського Союзу.
Україну також запрошено долучитися до обговорення, адже цей проєкт покликаний захищати не лише членів ЄС, але й нашу державу як частину спільного простору безпеки. Представник Єврокомісії Томас Реньє прямо заявив, що це включає захист “прифронтових країн та України від потенційних атак дронів”.
26 вересня зустріч відбулася і на ній все ж таки була присутня Угорщина, а також Болгарія, Данія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина й Фінляндія. Переговори вела Єврокомісія, а НАТО брало участь як спостерігач. Україну також запросили, а на фоні зустрічі минулого тижня Володимир Зеленський оголосив про початок експорту української зброї, скасувавши відповідні обмеження воєнного стану.
Країни погодилися перейти від концепції до практичних дій. Основою стане “дронова стіна”, яка охоплюватиме всі країни ЄС. Вона включатиме:
- передові системи виявлення, відстеження та перехоплення;
- сухопутні оборонні засоби, зокрема протимобільні системи;
- морську безпеку Балтійського й Чорного морів;
- космічний моніторинг.
Тему продовжать обговорювати наступного тижня на неформальному саміті лідерів ЄС у Копенгагені – вона має зайняти одне з провідних місць у порядку денному.
Росія перевіряє готовність ЄС і НАТО, наша відповідь має бути рішучою, єдиною й негайною. На сьогоднішній зустрічі ми вирішили рухатися від дискусій до конкретних дій,
– цитує Euronews заяву Кубілюса на пресконференції у Фінляндії після онлайн-перемовин.
Комісар підкреслив, що “стіна дронів” виконуватиме дві функції – виявлення та втручання, причому першочергове завдання – налагодити ефективне виявлення. “Звісно, нам треба вивчити й ефективні засоби знищення”, – додав він.
За словами Кубілюса, дронова стіна стане лише однією з трьох складників ширшого проєкту “Варта східного флангу”: до нього також увійдуть сухопутна стіна та морська стіна. Час реалізації поки що невизначений – експерти припускають близько року, але комісар висловив сумнів щодо точності цієї оцінки. Комісія працюватиме з державами-членами, промисловістю та Україною над детальнішою дорожньою картою.
Міністр оборони Денис Шмигаль на зустрічі підтвердив готовність України брати участь у “стіні дронів”:
Ми вже зараз прагнемо та можемо відігравати активну роль у захисті Європи від російської дронової загрози. Під час розмови ми сфокусувалися на конкретних кроках реалізації цього проєкту, ініційованого Єврокомісією. “Стіна дронів” створить принципово нову оборонну екосистему в Європі, частиною якої готова бути й Україна. Разом із союзниками ми координуватимемо нашу протидію провокаціям Росії у небі та впроваджуватимемо найефективніші рішення.
За словами Шмигаля, Україна розраховує на підписання відповідної декларації з партнерами уже в жовтні, а зараз готова відправляти технічні команди для підготовки.
Цікаво! Андрюс Кубілюс відвідував Україну у вересні, де на виставці оборонних технологій Defense Tech Valley зустрівся із віцепремʼєром Михайлом Федоровим. “Разом уже працюємо над BraveTech EU – важливим проєктом, який дає змогу тестувати інновації партнерів на фронті та інтегрує український defense tech у європейський ринок. Також видаватимемо гранти для стартапів, рішення яких стануть геймченджерами”, – написав Федоров.
Ще один важливий вимір проєкту – фінансовий та інституційний. Брюссель планує залучити новий оборонний інструмент SAFE (Security Action for Europe), аби профінансувати “стіну дронів”, мовиться у матеріалі FT. Східні країни-члени вже можуть розраховувати майже на 100 мільярдів євро кредитів із загального пакета в 150 мільярдів, закладених під бюджет ЄС на оборону. Ці кошти, за словами представників Єврокомісії, допоможуть у реалізації ініціативи, якщо держави-члени погодяться на спільний підхід до захисту союзу. Тобто ЄС фактично стимулює країни об’єднати зусилля і не будувати розрізнені “парканчики”, а інвестувати в єдиний щит.
Оборонна позиція Європи занадто фрагментована, але саме в цій сфері нам дійсно потрібна значно більша координація. Не може бути так, що одна (прикордонна) держава робить одне на своєму кордоні, а інша – щось інше. Росія просто підлаштовуватиме свій підхід під наші слабкі місця,
– наводить FT попередження анонімного представника ЄС.
Саме тому фон дер Ляєн наполягає на спільній європейській спроможності, а не окремих розрізнених системах.
Важливо, що Євросоюз хоче залучити до цього проєкту український досвід і технології. Урсула фон дер Ляєн оголосила про створення окремого альянсу дронів з Києвом, на який передбачено 6 мільярдів євро – щоб перетворити українську винахідливість на перевагу на полі бою та спільну індустріалізацію. Фактично мовиться про спільне виробництво та розвиток антидронових засобів за участі України. І це логічно: Україна – єдина країна Європи, що веде сучасну війну проти Росії, каже голова ОП Андрій Єрмак, і за останні роки саме безпілотники відіграють ключову роль на полі бою.
Зверніть увагу! 24 Канал звернувся до офісу Кубілюса за додатковими коментарями щодо технологічних деталей “стіни дронів” та термінів її реалізації, однак у відповідь там зазначили, що на нинішньому етапі детальні відповіді буде складно надати, “адже обговорення з державами-членами лише розпочинаються“.
Тим часом західні сусіди України вже безпосередньо звертаються за українським досвідом. 18 вересня в Києві побував віцепрем’єр – міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, і за підсумками зустрічі з ним український прем’єр Денис Шмигаль анонсував створення спільної оперативної групи з безпілотних систем Україна – Польща. До її складу увійдуть представники оборонних відомств та армій обох країн, аби координувати розробку нових технологій і навчання фахівців.
Ця ініціатива має кілька вимірів.
- По-перше, інтеграція новітніх технологій захисту та запуск спільних проєктів у сфері повітряних, морських і наземних дронів, роботизованих систем – для посилення оборони критичної інфраструктури.
- По-друге, поглиблення кооперації між українськими та польськими оборонними підприємствами, взаємний обмін досвідом і виробничими можливостями.
Україна є світовим лідером у сфері безпілотних систем, тому ми готові розвивати спільні проєкти у напрямку повітряних, морських, наземних дронів, роботизованих систем,
– підкреслив міністр оборони Денис Шмигаль.
Польща відкрито зацікавлена в українських ноу-хау: міністр Косіняк-Камиш відзначив, що за три роки війни Україна зробила колосальний крок у можливостях дронів і протидронових систем, тож Варшава прагне використати цей досвід, долучивши свої державні та приватні компанії. Він назвав співпрацю в цій сфері викликом і водночас можливістю для всієї Європи, що посилить і ЄС, і НАТО.
Як в Україні бачать “Стіну дронів” та чому без України “не злетить”?
В Україні ефект “Стіни дронів” ще не помітний – і мовиться не про збивання “Шахедів”. В одній з державних організацій 24 Каналу у відповідь на запит відповіли, що “не обговорювали” свою участь. А виробники налаштовані більш позитивно, хоча теж ще не беруть участь у “стіні”. Втім, поспілкуватися вдалося лише з одним із них – решта не виявили бажання.
TechEx, як виробник бойових БпЛА, бачить в цьому проєкті значний практичний і стратегічний потенціал – у компанії стверджують, що готові відіграти в “стіні дронів” активну роль.
По-перше, досвід останніх років показав: превентивна підтримка вітчизняних виробників та інвестування в локальні ланцюги постачання дає подвійний ефект – воєнний і економічний. Якщо порівнювати оперативні витрати на окремі операції – коли, за повідомленнями, одна незначна атака коштувала сотні тисяч доларів – стає очевидним, що системний підхід і рання кооперація з розробниками дозволяють отримати значно ефективніші й одночасно дешевші рішення. Інвестуючи зараз у виробництво і розвиток, партнери могли б вже мати більш масштабні, дешевші та більш адаптовані платформи, замість того щоб орієнтуватися на дорогі короткочасні заходи.
“По-друге, українські виробники – у першу чергу ті, які пройшли реальну бойову перевірку, — мають унікальний практичний досвід і вже налагоджені технологічні потоки: від R&D до серійного виробництва компонентів (рам, котушок для оптоволокна, батарей, електронних блоків)”, – додають у TechEx. Це, за їхніми словами, дозволяє швидко масштабувати виробництво, адаптувати платформи під конкретні сценарії й локалізувати постачання в європейських країнах. Така модель посилює стійкість ланцюгів постачання та знижує залежність від зовнішніх ринків.
По-третє, ми готові не лише постачати техніку, а й передавати операційний досвід: навчання операторів, створення сертифікованих центрів підготовки, спільні випробування, стандартизація інтероперабельності з існуючими системами ППО і мережами командування. Практична співпраця – від спільних R&D програм до локального складання й ліцензування технологій – дозволить зробити “стіну дронів” дійсно ефективною та економічно обґрунтованою.
Як у TechEx бачать співпрацю на практиці:
• раннє залучення виробників у визначення тактичних вимог;
• спільні програми локалізованого складання та сертифікації в ЄС;
• передача бойового досвіду та навчальні програми для операторів;
• моделі співфінансування та інвестиції у виробничі потужності й R&D;
• відкритий підхід до стандартизації й тестування для забезпечення інтероперабельності.
Проєкт “Стіна дронів” має стати не лише політичною ініціативою, але й практичною екосистемою – де українські виробники можуть і повинні відігравати ключову роль, зауважує виробник. Ранні інвестиції, спільна розробка і локалізоване виробництво створять довгострокову, стійку та економічно ефективну систему захисту повітряного простору Європи.
24 Канал також спитав думку експертів. Ексофіцер Повітряних сил, авіаційний експерт Анатолій Храпчинський наголошує: більше хвилювання викликають не обсяги європейської бюрократії, а глибина усвідомлення самої загрози:
.jpg?w=73&h=73&fit=cover&output=webp)
Анатолій Храпчинський
Ексофіцер Повітряних сил, заступник директора компанії з виробництва засобів РЕБ
Бюрократія – це лише форма, а от мислення категоріями вчорашньої війни – це справжня пастка. Коли на тебе летять сотні дешевих дронів, жодні “класичні” процедури вже не працюють. Тут потрібні не адаптовані старі рецепти, а зовсім нові системи мислення, де експеримент і швидкість важать більше, ніж правильність коми у Брюсселі.
Європа традиційно любить довгі колективні проєкти, зауважує Храпчинський. Варто згадати історію з європейським винищувачем – частина отримала Eurofighter Typhoon, французи гордо пішли у свій Dassault Rafale. У результаті маємо два різних літаки, два бюджети й дві правди про “спільну” оборону.
“Чому зі “Стіною дронів” має бути інакше? Саме тому я переконаний, концепцію повинна створювати й тестувати Україна, країна, яка щодня бачить не теоретичні, а цілком матеріальні рої безпілотників над власними містами”, – каже Храпчинський.
Роль Європи тут інша, не креслити схеми на нескінченних робочих групах, а підключати свої найсильніші компетенції. Наприклад, розробити та почати випускати дешеві зенітні ракети нового покоління, передати технології пасивної та активної радіолокації, допомогти з мережею сенсорів і зв’язку. Але основна логіка й архітектура проєкту має народжуватися тут, під українським небом. І ще одна річ, яку Європі варто зрозуміти без дипломатичних реверансів, умовна лінія цієї “стіни” не повинна закінчуватися на кордоні ЄС. У мінімальному варіанті вона має проходити хоча б уздовж Дніпра, бо саме там сьогодні проходить справжній фронт захисту європейського континенту.
Залучення ж українських приватних виробників не просто актуально – це шанс запустити справжнє інженерне відродження і повернути виробництво з площини гучних планів у площину реальних результатів. Коли на країну щодня летить сотня “Шахедів”, стратегія перестає бути набором слайдів, вона стає системою дій, яку треба впроваджувати у воєнному ритмі й одразу перевіряти на полі бою.
По-друге, наші приватні виробники не просто готові, вони будуть раді отримати зрозуміле технічне завдання і чітко сформовану потребу, яку можна реалізувати тут і зараз. І це не гучні слова, у багатьох українських команд вже сьогодні більше практичної експертизи, ніж у деяких світових брендів, які звикли продавати красиві презентації й чекати тендерів. Ми щодня перевіряємо свої рішення під реальним вогнем, жоден виставковий стенд такої перевірки не дасть.
Варто лише не впадати у спокусу “точкових” рішень, зазначає Храпчинський, адже нам не потрібен ще один модний гаджет, який збиватиме один тип дронів.
Ми повинні створювати стратегічний продукт, здатний не просто перехоплювати окремі ударні або баражуючі БпЛА, а змінювати саму логіку їхнього використання, робити масові атаки економічно й тактично безглуздими. Лише так ми зможемо не просто оборонятися, а змінювати правила гри.
Олег Катков, головний редактор Defense Express, наголошує, що поки підхід до “стіни дронів” виглядає дуже абстрактним. Без оцінки технічних характеристик та кошторису будь-які розмови про “Стіну дронів” як проєкт не мають під собою нічого, крім обговорення ідеї про те, що треба боротися проти російських дронів у країнах європейського сегмента НАТО.
Станом на кінець вересня 2025 року, попри те, що об’єктивна загроза з боку масового використання РФ-дронів відома дуже давно, уже роки, зараз ЄС лише формують плани, як вони з цим будуть боротися. Це виглядає як значне відставання від реальності.
Без України цей проєкт “не злетить”, додає Катков. І якщо ЄС не залучить Україну, “Стіна дронів” не працюватиме. За його словами, європейці не зможуть побудувати ефективну систему без залучення українського досвіду та реальних випробувань: потрібно отримувати інформацію про те, що робить ворог, які заходи ефективні, і тестувати рішення в українських умовах. Інакше розроблені на полігоні системи можуть не працювати в бойових діях.
Заморожуємо стан на зараз і під нього пишемо тактико-технічне завдання. Нам потрібно те, те й те. Пишемо під нього бюджет, розподіляємо між компаніями, які виграють конкурс, тендер – і вже під це розробляти рішення проти конкретних загроз, зокрема проти гвинтових “Шахедів” і обмеженої кількості реактивних дронів, які поки що використовуються епізодично.
Але загроза динамічна, і через кілька років результати розробки уже не будуть актуальними. Можливо, з’явиться більше реактивних дронів або дрони зі штучним інтелектом, які не будуть залежними від РЕБ.
Тому єдиний шанс отримати актуальну систему – розробляти її разом з Україною, постійно адаптуючи під нові тактики й технології ворога.
Катков навів приклади тактичних адаптацій: масові дешеві рішення з боку ворога викликали появу мобільних вогневих груп, ворог підвищив висоту польоту “Шахедів”, з’явилися реактивні “Шахеди”, які перевищують швидкість зенітних дронів. Експерт наголошує, що якщо будь-яка країна просто скаже “ми самі все зробимо” без залучення України, то в неї навряд чи щось вийде, бо на момент формування технічного завдання позиція загрози вже може бути застарілою.
У підсумку, для створення ефективної системи протидії російським дронам в умовах європейської бюрократії потрібно чітке завдання, тісна співпраця з Україною і тестування в реальних бойових умовах – інакше ресурси будуть витрачені даремно, а технологія застаріє на роки.
