Сьогодні Отинійська громада та усе Прикарпаття у глибокій скорботі, адже проводять в останню дорогу свого земляка, воїна, захисника, командира, друга — підполковника поліції, сержанта Збройних Сил України — Івана Михайлишина.
Пише Правда.іф з посиланням на Отинійську селищну ТГ.
Чин похорону розпочався у рідному домі Героя в селищі Отинія
“Тут, серед рідних і близьких, під звуки дзвонів та молитви, розпочалося прощання з людиною, яка все своє життя присвятила служінню — народу, державі, правді”, – йдеться у дописі.
Від оселі траурна процесія вирушила до храму «Введення в Храм Пресвятої Богородиці» ПЦУ.
Після відправи в храмі труну Героя у супроводі військових, рідних та громади доправили до Івано-Франківська.
У міському Будинку смутку відбулося загальноміське прощання — зібралися побратими, колеги з Національної поліції, військовослужбовці, представники влади, духовенство, мешканці міста, щоб віддати шану тому, хто до останнього подиху стояв за Україну.
Поховали Івана Михайлишина на Алеї Героїв міського кладовища Івано-Франківська.
Що відомо про сержанта Збройних Сил України
Іван Михайлишин пройшов довгий і гідний шлях служіння. Після закінчення Івано-Франківського училища міліції та Київської академії він розпочав роботу в органах внутрішніх справ, де понад два десятиліття віддано служив народу України.
Працював в підрозділах карного розшуку, боротьби з наркотиками, очолював міські відділення поліції в Галичі, Яремчі, Тисмениці, Городенці. Сильний духом, справедливий, вимогливий і людяний — він завжди стояв на стороні правди, був прикладом для підлеглих і колег.
“Коли у 2014 році розпочалася війна, Іван не залишився осторонь — пройшов службу в зоні АТО, а з початком повномасштабного вторгнення знову став до лав захисників України”, – кажуть цу громаді.
У складі 102 окремої бригади територіальної оборони він служив розвідником, снайпером, а згодом — командиром взводу безпілотних літальних апаратів. Завдяки його досвіду та професійності було врятовано не одне життя. Побратими називали його «Михалич» і «Хрещений тато» — за мудрість, рішучість і турботу про своїх людей.
4 жовтня 2025 року, виконуючи бойове завдання на Запорізькому напрямку, Іван, стоячи на прикритті під час розвантаження обладнання, помітив наближення ворожого дрона та наказав увімкнути засіб радіоелектронної боротьби. За мить стався вибух.
Сержант Іван Михайлишин загинув, прикриваючи своїх побратимів.
