Останнім часом на комісію з безпеки дорожнього руху почастішали звернення мешканців з проханням дозволити встановлення шлагбаумів на в’їздах до дворів багатоквартирних будинків.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Пише Правда.іф з посиланням на Mykhailo Smushak.
Люди готові встановлювати ці конструкції за власні кошти, аргументуючи це такими міркуваннями:
-Щоб обмежити заїзд стороннього транспорту, який займає місця, призначені для мешканців.
-Для підвищення безпеки дітей, які гуляють у дворі.
-Для зменшення шуму, пилу і кількості авто, особливо транзитних.
-Для запобігання хаотичному паркуванню та створення комфортнішого середовища.
Проте поряд із цим виникає низка питань, які потребують публічного обговорення.
Що може бути проблемним у масовому встановленні шлагбаумів?
– Ускладнення доступу для швидкої, поліції, пожежної та комунальних служб.
-Фактична “приватизація” частини міської території, яка є спільною власністю всієї громади.
-Ризик соціальної напруги між мешканцями будинку та сусідами з інших будинків, яким перекривають проїзд.
-Ускладнення міського управління інфраструктурою, включно з прибиранням, ремонтом чи евакуацією.
А як в інших країнах?
• У Німеччині та Швеції шлагбауми у дворах дозволені лише у виняткових випадках, і завжди з безперешкодним доступом для екстрених служб.
• У Франції рішення про перекриття дворів приймається лише після погодження з муніципалітетом і залежить від того, чи це приватна чи комунальна власність.
• У Польщі в нових житлових комплексах одразу передбачають напіввідкриті системи доступу — за принципом “відкрито для всіх, але контрольовано”.
• У США часто застосовують не шлагбауми, а “living street” концепції, коли двір перетворюється на безпечний спільний простір із обмеженням швидкості до 5–10 км/год.
Мешканців міста запрошують долучатися до обговорення. Залишайте свої думки, пропозиції та приклади (успішні або проблемні) з вашого досвіду у коментарях або через форму зворотного зв’язку.
