Від початку 2025 року в Івано-Франківській області службовці Державної екологічної інспекції Карпатського округу склали десять протоколів на людей, які заїжджали на територію природно-заповідного фонду. Щодо семи з них суд ухвалив рішення і стягнув загалом 1520 гривень штрафів. При цьому сума завданих збитків склала 19 тисяч 546 гривень. Ще три протоколи перебувають на стадії судового розгляду.
Порушниками Закону України “Про природно-заповідний фонд” люди часто стають через необізнаність, відсутність відповідних знаків про заборону проїзду або з необхідності кудись доїхати, розповіли в Держекоінспекції. Це, до прикладу, водії лісовозів чи власники обійсть у високогір’ях.
Водночас інспектори й туристи фіксують випадки “джипінгу” — незаконного проїзду гірським бездоріжжям на спеціальному транспорті: від позашляховиків і мотоциклів до квадроциклів і багі. На Івано-Франківщині такий екстремальний туризм найбільш поширений на території нацпарків “Карпатський” й “Гуцульщина”.
Коли й чому “джипінг” став популярним, наскільки великої шкоди завдає природі, хто і як повинен з ним боротися і чи достатньо громади працюють над розв’язанням проблеми — у матеріалі Суспільного.
Що таке “джипінг” і яким він буває
У правому полі поняття “джипінг” не існує, але фактично так називають проїзд бездоріжжям на спеціальному транспорті, пояснює адвокатка, старша експертка з екополітики фонду WWF-Україна Софія Шутяк. Слід розрізняти спортивний і несанкціонований “джипінги”.
“Спортивний — це той, який зареєстрований як спортивний захід. Якщо ми під час якоїсь поїздки кажемо: “Я займаюся спортом, в мене є джип, я собі їжджу”, то цей “джипінг” є несанкціонованим”, — каже Софія Шутяк.
Спортивний “джипінг” потребує ретельної підготовки, зокрема створення комісії на рівні ОВА, розроблення спеціального маршруту, забезпечення належних умов для глядачів, комфорту й безпеки для тварин, які живуть на відведеній для змагань території. Місцева влада також може організувати плату за відвідування заходу.
Натомість люди, які займаються несанкціонованим “джипінгом”, ігнорують ці норми.
Де поширений “джипінг” і коли він став популярним
Проблема несанкціонованого “джипінгу” поширена в усіх Українських Карпатах, каже Софія Шутяк.
“Де зелений туризм, готелі, певна рекреація, там всюди є “джипінг”. Що на Буковелі, що на менших курортах, у Славську. Це — Івано-Франківська, Львівська, Закарпатська області. Навіть Свидовець теж має елемент незаконного “джипінгу”, — говорить Софія Шутяк.
Зоолог та експерт WWF-Україна Ігор Дикий пов’язує популяризацію “джипінгу” в Карпатах з Віктором Януковичем молодшим у перші роки каденції президента-втікача.
“Він [Янукович молодший] тоді дуже активно почав просувати тему отих змагань — їздити заповідним фондом, по горах. І не було ніякого опору, тому що це — син президента. Всі “відчиняли двері” перед ним, грубо кажучи. Після того, як уже була проторована дорога, тоді місцеві: “Якщо можна вищим чинам, чому ми, місцеві, не можемо їздити?” І далі вже були й мотоцикли, й квадроцикли, й УАЗики й так далі”, — каже Ігор Дикий.
Рейд з працівниками Держекоінспекції
На початку вересня кореспонденти Суспільного вирушили в рейд разом з інспекторами Державної екологічної інспекції Карпатського округу в Яремчанську громаду, однак порушників не знайшли. Дорогою до водоспаду Дівочі сльози вдалося поспілкуватися з Василем Фостуном — водієм УАЗу, який підвозив туристів. З його слів, він пропрацював на автомобілі понад 30 років. На території Карпатського нацпарку живуть його родичі, тому за в’їзд туди чоловік не платить.
“Місцеві, хто живе на території Карпатського парку, безоплатно їдуть. Туристів я майже не вожу. Це — так: їхав до родичів, підібрав, поїхав. Почекаю їх тепер 40 хвилин і назад завезу”, — каже Фостун.
Чоловік підвозив подружжя киян з трьома синами. У Карпатах сім’я — вп’яте. Послугами водіїв позашляховиків користується не вперше, однак горами ніколи не їздила, розповідає туристка Олена Зубар.
“Екстремально. Спочатку страшно. Здається, що такі круті підйоми бувають, каміння повсюди, але витримують. Навіть дитину взяли маленьку, шестимісячну”, — каже мандрівниця.
Автомобілем УАЗ Василь Фостун виїжджає і на свою полонину, де пасеться корова.
“По хребту дорога прокладена — ми собі нею їдемо. У мене там корова. Я сів на машину, поїхав, узяв будз, сир і приїхав. Їжджу за потреби. У мене нема бізнесу, бо я вже старий. Як натовче — нирки болять, ноги. То вже 68 років, нема кому бізнесом займатися”, — пояснив чоловік.
Ми також розпитали працівницю пункту пропуску, чи заїжджають на територію нацпарку “джипери”:
“Ми взагалі не пускаємо. Але тут є різні дороги, де ми можемо й не бачити, що вони їдуть, розумієте? Буває, що проскакують, але ми не можемо вистрибувати й ловити. Взагалі тут — дорога загального користування і є спільна з лісгоспом. Користуються люди. Вони мають свої ділянки в горах і мають право туди їхати”.
Що кажуть власники позашляховиків, мотоциклів, квадроциклів та багі про “джипінг”
Дорогою з Верховини до Надвірної стоянки з позашляховиками, мотоциклами, квадроциклами й багі облаштовані по обидва боки траси кожні декілька кілометрів.
Власники й працівники прокатів здебільшого відмовлялися розмовляти з журналістами Суспільного. Згодився лише підприємець Богдан Корнелюк, який займається прокатом перший рік. Година подорожі на його квадроциклі коштує 1600 гривень.
“Не раз по два виїзди в день, по одному, по три виїзди. Група — по два квадроцикли, по п’ять. Є таке, що хочуть відразу, але такої кількості нема. Інструктаж проводиться, щоб люди не обганяли одне одного, тримали дистанцію, не в’їхали одне в одного, не нищили техніку, не газували дурної, викрутаси не робили. Це — така прогулянка. Спокійно їдемо, помаленьку в горах. Це не гонки. Це — милуватися краєвидами”, — розповідає підприємець.
Богдан Корнелюк каже, що на свій бізнес має офіційний дозвіл і сплачує податки, а водії його квадроциклів возять людей лише прокладеними маршрутами.
“Ми не їздимо по людських присадибах. Є прокладена дорога. Є на полонину Кринта, на гору Біла Кобила та Маґуру. Скидаємося на дорогу — люди роблять дорогу. І людям добре в горах, вони вітають це. Бо ми скидаємося грошима і вони вивозять щебінь, прошутровують дорогу. І нам добре, бо якась копійка заробляється. Так і живемо”, — говорить чоловік.
Як “джипінг” нищить землю
Найперше “джипери” руйнують і забруднюють ґрунти та рослинний покрив, спотворюють зовнішній вигляд гори. Як приклад, Ігор Дикий наводить гору Петрос.
“Коли сніг тане, струмки починають текти тими ділянками, де проходили колеса. Нема рослинних покривів — вони повністю вимивають цю глину з камінцями з року в рік. А коли їде наступна машина, “шукає” собі колесом трошки вправо чи вліво”, — пояснює зоолог.
Подібна ситуація — у гірському масиві Свидовець, де через колії від коліс із жорсткими шинними протекторами вода вимила глибокі яруги.
“Це є високогір’я, субальпійські луки. Я не є ботанік, але впевнено можу сказати, що знищується рослинний покрив. Також є дуже багато рідкісних альпійських, субальпійських видів, які ростуть, цвітуть та плодоносять на тих ділянках”, — каже Ігор Дикий.
Наскільки сильно “джипінг” шкодить рідкісним видам тварин
Разом із ґрунтами й рослинами “джипери” нищать нори рідкісних видів гризунів, як-от татранської чи снігової полівок, а також оселища земноводних.
“Не забуваймо про карпатського тритона, альпійського тритона, жовточереву кумку. Саме в калюжах на дорогах вони часто відкладають ікру, розмножуються. Потім виростають їхні пуголовки, личинки. І карпатська саламандра аналогічно. Теж розмноження відбувається в таких калабанях. Вони є роздушені, ікра знищена”, — каже зоолог.
Крім того, “джипери”, проїжджаючи гучним транспортом, спричиняють шум, який шкодить усім тваринам. Особливо згубним є вплив під час сезону тиші, який триває з 1 квітня до 15 червня.
“Шум моторів шалений. Якщо ми беремо сезон тиші, коли виношують молодняк, самиця може залишити малих, може травмувати з переляку. Тому що коли тварини біжать, тікають, то мале може травмуватися, коли біжить за самкою, бо від того звуку тікає”, — розповідає Ігор Дикий.
Рев моторів шкодить і під час риковища — сезону парування оленів.
“Коли в нормальний сезон іде парування і їм ніхто не заважає, відповідно, популяція буде розмножуватися. Якщо в той момент завадили їхній шлюбній поведінці, ті олені можуть втекти, залишити територію, відійти в бік. Вже пішло щось не так — і порушено їхнє розмноження”, — пояснює зоолог.
Що таке природно-заповідний фонд і кому туди не можна
Разом з нищенням ґрунтів, рослин і створенням дискомфорту для тварин і піших туристів “джипери”, а загалом — будь-які водії транспорту з високою прохідністю, також порушують Закон України “Про природно-заповідний фонд”. Це — ділянки чи об’єкти, що мають особливу природоохоронну, наукову чи рекреаційну цінність. Вони виділені для збереження природного розмаїття регіону.
Об’єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ) мають зонування, пояснює старша експертка з екополітики фонду WWF-Україна Софія Шутяк.
“Наприклад, у заповідній зоні однозначно проїзду не повинно бути. Є зона стаціонарної рекреації, де передбачені конкретні доїзди, бо там можуть бути кафе, готелі. Може бути зона регульованої рекреації. Там не мало б бути стаціонарних доріг і проїзду транспорту. Але мала б бути якась логістика, куди б ти міг підійти й потім рухатися пішки”, — каже Софія Шутяк.
Частково дозвіл на проїзд транспортом мають працівники природоохоронних органів. Лише для виконання службових обов’язків.
Також 8 січня 2025 року Верховна рада ухвалила зміни до Закону України “Про природно-заповідний фонд”, за якими власники господарств, розташованих на території ПЗФ, можуть добиратися туди транспортом, розповідає начальник відділу держеконагляду Карпатського округу Михайло Півторак. У такому разі слід звернутися до адміністрації парку, яка має узгодити й надати дозволи.
Однак, говорить Софія Шутяк, люди зловживають можливістю доїзду на території природно-заповідного фонду:
“Можна завжди сказати: місцева людина їде до себе додому і дійсно має на полонині щось. І паралельно взяла трьох людей зі собою. Вона їде до себе і везе гостей чи вона вже надає послуги туризму?”
Хто і як має контролювати “джиперів”
На території Івано-Франківщини є сім природно-заповідних установ, у двох із них ризик порушення закону про ПЗФ є найвищим, розповідає Михайло Півторак. Це — Карпатський національний природний парк і національний природний парк “Гуцульщина”. Найпопулярнішим “джипінг” є у Верховинській, Ворохтянській, Яремчанській, Поляницькій, Яблунівській і Косівській громадах, на чиїх територіях розташовані парки.
Для регулювання доступу й контролю транспортного руху на в’їздах у парки встановлені шлагбауми, працюють пропускні пункти.
За дотриманням природоохоронного законодавства мають стежити працівники служби державної охорони парків чи заповідників, каже Півторак. Однак, з його слів, фактично цим займаються службовці Державної екологічної інспекції Карпатського округу.
“Розробили спільний план з усіма природно-заповідними установами й лісовими підприємствами. Проводимо рейдові перевірки”, — каже Михайло Півторак.
Начальник відділу держеконагляду Карпатського округу Михайло Півторак. Суспільне Івано-Франківськ
Від початку 2025 року службовці Держекоінспекції Карпатського округу склали десять протоколів на людей, які заїжджали на територію природно-заповідного фонду. Зокрема, на водіїв позашляховиків і лісовозів, які переїжджали річку, розповідає Михайло Півторак. Він додає, що насправді порушень — значно більше, однак не всі вдається фіксувати через надто малу кількість інспекторів як для такої площі.
Софія Шутяк говорить, що місцева влада може на своєму рівні ухвалити рішення про заборону “джипінгу” на певній території. Порушення можуть фіксувати місцеві жителі, як громадські інспектори.
“Органи місцевого самоврядування можуть виокремити посадових осіб, які відповідають за дотримання законодавства, й вони мають право складати протоколи та приписи. По-перше, всі одне одного знають. Тобто — підтримувати цю культуру фіксувати певні порушення. Зараз є різні системи комп’ютерні, які дозволяють це робити: постійно дивитися, з якого боку заїжджають, виявляти їх”, — каже Софія Шутяк.
Про порушення можна повідомити через застосунок “ЕкоЗагроза” або на вебресурсі Держекоінспекції Карпатського округу. Там є номери “гарячої лінії”, вказані умови для електронних та письмових звернень. Повідомити про порушення в Івано-Франківській області можна за номером (0342) 53-58-20.
До поліцейських за період з 1 січня 2020 по 29 вересня 2025 року надійшло 21 повідомлення про виявлення транспорту в горах Івано-Франківщини, відповіли на інформаційний запит Суспільного в поліції регіону.
Як громади й нацпарки контролюють “джипінг” на своїх територіях
Суспільне також надіслало інформаційні запити у Верховинську, Ворохтянську, Поляницьку, Яблуницьку, Яремчанську, Космацьку та Косівську громади, де “джипінг” особливо популярний як вид відпочинку. Одне з питань — чи є там напрацьовані схеми руху транспорту з високою прохідністю й визначені представники, які б фіксували випадки несанкціонованого “джипінгу”. З такими запитаннями звернулися й до національних парків — Карпатського й “Гуцульщини”.
У Верховинській громаді повідомили, що мають розроблений маршрут із села Красник на гору Кринта — “Квадротур на Кринту”. Його створили в межах конкурсу “Єврорегіон Карпати — Україна”. Решта громад відповіли, що затвердженої мапи з визначеними дорогами, якими транспорт з високою прохідністю їздити не може, не мають.
Представників, які б контролювали “джиперів” на своїй території, визначила тільки Космацька громада після пропозиції від Державної екологічної інспекції Карпатського краю.
Водночас у Яремчанській громаді у 2025 році спеціально створена комісія провела рейд на своїй території, під час якого зафіксувала “ряд порушників”. Їх притягнули до адміністративної відповідальності.
Крім того, у громаді повідомили, що у 2023 році міськрада адресувала лист на ім’я керівника Карпатського національного природного парку “щодо врегулювання “джипiнгу”. У відповіді представники КНПП зазначили, що “джипінг” на території парку заборонений.
У нацпарку “Гуцульщина” повідомили, що на їхній території є мережа лісових доріг, які належать до господарської зони (тобто проїзд там дозволений тільки власникам господарств).
Контроль за дотриманням природоохоронного законодавства забезпечує служба державної охорони ПЗФ. Крім того, після листа від Держекоінспекції Карпатського краю на в’їздах у ліси нацпарку додатково встановили шлагбауми.
Яка відповідальність за “джипінг”
Якщо інспектори фіксують правопорушення, то складають на порушника протокол і надсилають документ на розгляд поліції або в суд. За проїзд територією ПЗФ відповідно до статті 91 Кодексу України про адміністративні порушення передбачений штраф від 153 до 408 гривень, для посадовців — від 255 до 510 гривень. В обох випадках — з конфіскацією транспорту. Це, каже Софія Шутяк, невеликі суми проти збитків, яких завдають порушники.
“Зазвичай — адміністративна відповідальність. Кримінальна може бути тільки тоді, коли завдані дуже тяжкі наслідки. Хтось вирішив, наприклад, для прокладення траси незаконно прорубати ліс, пралісову ділянку чи випадково були знищені гніздування особливо цінних тварин, чи паралельно збили лося, оленя чи ведмедя”, — розповіла Софія Шутяк.
Чому люди порушують природоохоронні закони
Начальник відділу держеконагляду Карпатського округу Михайло Півторак каже: люди, на яких інспектори складали протоколи від початку року, аргументували заїзд на ділянки ПЗФ необізнаністю або крайньою потребою кудись добратися.
“Не всюди були розставлені знаки щодо обмеження, що не можна проїжджати тими чи іншими територіями”, — додає він.
Відтак Держекоінспекція Карпатського округу скерувала листи до всіх природоохоронних установ і органів місцевої влади Івано-Франківської області, аби там, зокрема, заборонили “пересування транспортом з особливим режимом користування”.
“Не всі природоохоронні установи й органи місцевого самоврядування нас повністю поінформували, які роботи проведені в цьому напрямі, й чи вжито достатньо заходів”, — розповів Михайло Півторак.
Крім недостатнього контролю, “джипінг” залишається популярним і через серйозний попит від туристів, каже Софія Шутяк.
“У нас чомусь усі хочуть з комфортом їхати. “Джипінг” і розвивається через людську лінь. Для чого мені пріти, дві-три години йти нагору, якщо я можу взяти транспорт?” — говорить Шутяк.
Цю думку підтримує також зоолог Ігор Дикий.
“Молодь так само приїжджає відпочивати: “Давайте ми наберемо джипи і з музикою, криком, свистом покатаємося, виїдемо на саму вершину Петроса чи іншої гори. Для чого мені йти пішки, мучитися? Я виїхав і відразу з’їхав у ресторан, купив каву, мене завезуть з вітерцем”. Є попит — є пропозиція”, — говорить фахівець.
Загалом, додає Ігор Дикий, масовість “джипінгу” — це проблема освіти й виховання, нерозуміння причинно-наслідкових зв’язків.
“Люди, які приїжджають, хочуть милуватися горами, але “давайте ми замовимо джип і покатаємося, бо я не хочу пішки йти. Хай мене вивезуть”. І не думають про те, що псуються ті самі гори, краєвиди. А потім приїдуть за якийсь рік, скажуть: “О, така гора гарна була, а зараз вся з’їжджена, нема що навіть сфотографувати. Бо вона вже вся порізана тими дорогами”, — каже експерт WWF-Україна.
Як можна займатися “джипінгом” з користю для природи й громади
На думку Софії Шутяк, у перспективі замість заборони “джипінгу” варто пропонувати правильне регулювання.
“Я ж не кажу, щоб люди не заробляли. Робіть це цивілізовано. Встановіть маршрути, затвердіть їх на території сільської ради. У Карпатах збереглися ще австрійські дороги де-не-де. Це — дуже міцна дорога, якісна. Чому там, наприклад, не організувати той самий “джипінг”? І не треба їхати в природу — екстриму буде достатньо”, — каже Шутяк.
Закордонний досвід “джипінгу”
У Хорватії втомлені відвідувачі національного парку “Плітвіцькі озера” щонайбільше можуть скористатися електроавтобусом. І то лише у певні години й за чітко визначеним маршрутом, продовжує Софія Шутяк. У Чехії кожне місце для кемпінгу — платне, й роздивлятися краєвиди там можна тільки пішки. Загалом законодавство всіх країн Європейського Союзу взагалі не передбачає проїзд за межами встановлених доріг. Винятком є лише суворо регульовані спортивні змагання.
“Немає ніде прописано, що можна їздити за межами доріг по природі. У них є чітке правило: ти маєш транспортний засіб і можеш бути лише в межах дороги. Немає офіційної дороги — ти не можеш там перебувати, все. І цього ніхто просто не робить. За це є великі штрафи”, — пояснила старша експертка з екополітики фонду WWF-Україна.
