В Івано-Франківську Будинок художника на вулиці Незалежності, 53 став предметом дискусії між обласною радою й обласною організацією Національної спілки художників України. У раді пропонують здавати цю будівлю митцям в оренду, натомість у спілці вважають, що вона має належати їм.
Суспільне з’ясувало позиції обох сторін конфлікту та поспілкувалося з юристом про ситуацію, що склалася.
Обласна організація НСХУ розміщується у Будинку художника з 1970 року. За словами її голови Світлани Повшик, 1 липня 2025 року вони отримали лист від управління з питань майна спільної власності територіальних громад області Івано-Франківської облради з вимогою підписати договір про спільну власність на правах оперативного управління. Через це колектив побоюється, що приміщення у них можуть забрати.
“Нам дали час до 1 серпня 2025 року вирішити, чи укладати договір оренди. Якщо спілка відмовиться, власник має право передати будівлю на Незалежності, 53 на баланс та в оперативне управління іншій юридичній особі. Ми це рішення всім колективом будемо ухвалювати 11 вересня”, — говорить Світлана Повшик.
Начальник управління з питань майна спільної власності територіальних громад Івано-Франківської області Василь Даниш пояснює: оскільки будівля належить облраді, то вони мають доручити комусь офіційно нею розпоряджатися.
“Наразі спілка є користувачем, і тому ми неодноразово просили їх укласти з нами договір про оперативне управління. Тобто наша позиція однозначна. В цьому приміщенні є й повинна бути спілка. Ми не проти. Але НСХУ чомусь уникає підписання цього договору”, — пояснює Василь Даниш.
Натомість Світлана Повшик каже: підписувати договір колектив спілки не хоче, бо вважає, що таким чином визнає власність будівлі за обласною радою. Голова обласної організації НСХУ додає: крім того, що спілка буде змушена платити за перебування в Будинку художника, вона також втратить гроші від підприємств, які орендують там приміщення.
“У нас небагато оренди — рівно стільки, скільки треба, щоб це негативно не впливало на творчу діяльність наших спілчан. Щоб ми мали можливість оплатити комунальні послуги й робити капітальні чи косметичні ремонти. Це — стратегічний об’єкт, це — той шматок хліба, який нас годує. Є дозвіл і розуміння цієї ситуації в НСХУ, яка навіть рекомендує користуватися своїм майном так, щоб утримувати себе. Тобто це не є якесь наше приватне бажання, це є документ”, — каже Світлана Повшик.
Зі слів Світлани Повшик, будинок на вулиці Незалежності має бути у власності їхньої організації, оскільки його у 1972 році спорудили за кооперативні гроші художників.
“Замовником був художній фонд “Спілка художників України”, на той час — Спілка художників УРСР. Гроші, які виділялися на цей будинок, були зароблені митцями, які працювали в художньому фонді. Є рішення виконавчого комітету про затвердження акту приймання п’ятиповерхового Будинку художника на вулиці Радянській, 53. Усі документи у нас збережені. Це — перше й основоположне, яке доводить, що ми маємо повне право на будівлю”, — говорить Світлана Повшик.
За наказом від 5 лютого 1991 року Національна спілка художників України передала споруду на Незалежності, 53 у власність Івано-Франківської обласної організації НСХУ. У липні 1998 року Кабмін ухвалив постанову № 1058 “Про передачу нерухомого майна творчим спілкам”, де в переліку також була ця будівля. Однак, як розповіла Світлана Повшик, згодом з’ясувалося, що у серпні 1992 року депутати обласної ради без відома митців внесли її до переліку об’єктів комунальної власності.
“Були три списки: один — “передати у власність”, і в ньому мав бути наш будинок. Інший — “комунальна власність обласної ради”. Як будівля з першого списку потрапила у другий, то, певно, запитання до тодішніх депутатів. Ми з цим категорично не погоджуємося. Ба більше, ця інформація нам стала відома дуже пізно”, — розповідає Світлана Повшик.
За її словами, протягом чотирьох років спілка боролася за повернення будівлі у їхню власність. У результаті у 2002 році обласна рада скликала спеціальну комісію, яка зголосилася передати її художникам. Але у цьому документі була юридична колізія, через що оформити право власності представникам спілки не вдалося, каже голова організації.
“Комісія вирішила передати будинок на Незалежності, 53 у власність обласної спілки художників, але з приміткою в дужках — “без права відчуження”. Чи це було зроблено навмисно, чи випадково, залишається тільки здогадуватися. Проте саме ці три слова не дозволяють нам оформити свідоцтво на право власності. Є навіть рішення реєстратора, де чітко вказано: “Відмовити в оформленні права власності згідно з пунктом 3.6.1 тимчасового положення, затвердженого указом таким то положення про нерухоме майно”. Бо такого формулювання не існує. Воно суперечить одне одному”, — пояснює Світлана Повшик.
За словами юриста Василя Гедзика, відповідно до постанови Кабміну № 1058, творчі спілки справді мають право на нерухомість, яку будували за кооперативні гроші при СРСР. Він провів аналогію з будівлею Хмельницької спілки художників.
Її також внесли до списку комунального майна, проте представникам організації вдалося відстояти своє право власності у суді. З його слів, якби Івано-Франківська обласна організація НСХУ звернулася до суду раніше, то будівля належала б їм.
“Є закон, що стосується безпосередньо матеріальної частини права. По суті, спілка мала право на цей об’єкт. Але ще в праві діє принцип правової визначеності, окрім принципу захисту права власності, згідно з яким законодавець встановлює певний строк. Тобто суб’єкт не може претендувати на майно протягом невизначеного періоду, тоді як інший вже встиг реалізувати свої права”, — говорить Василь Гедзик.
Юрист пояснює: саме через це питання часу стало першорядним у цій справі.
“Зважаючи на тривалий період, що минув з 1992 року, коли обласна рада віднесла будівлю до комунальної власності, й аж до 2017 року чи до теперішнього часу, коли спілка звернулася до суду за захистом свого порушеного права. Тобто суд визнав право спілки на це майно, але через формальний пропуск строку відмовив у задоволенні позову”, — пояснив Василь Гедзик.
