Лікар ЦМКЛ Роман Фіщук представив на військово-медичному симпозіумі у США результати спільного з американськими колегами проєкту з вивчення травматичних ран. У дослідженні беруть участь п’ять медичних закладів з різних регіонів України — від прифронтових до західних.
Щороку в США проходить Military Health System Research Symposium — наукова подія, яка об’єднує дослідників з різних куточків світу, які намагаються покращити медичну допомогу під час військових конфліктів. Цього року симпозіум зібрав близько 5000 учасників.
Роман Фіщук розповідає, що співпраця з Університетом Колорадо розпочалася декілька років тому зі спільних проєктів по COVID-19, які фінансуються Національним інститутом здоров’я США:
“Їхні університети і наша лікарня — це заклади, які показали найкращі результати по своїй роботі, у наборі пацієнтів, у якості даних. Серед близько 300 дослідницьких центрів у світі їхні заклади та наш — у топі”, – пише Галка.
При Університеті Колорадо є центр, який займається дослідженням військової травми — всього, що пов’язано з ураженнями під час бойових дій, після бойових дій та реабілітацією. Центр проводив багато роботи по війнах в Афганістані та Іраку.
“Уряд Сполучених Штатів дав їм запит, чи є якісь нагальні потреби, чи можна якось допомогти Україні зараз зі збором та аналізом даних, враховуючи відкриту активну війну. Вони з нами зв’язалися, тому що ми працювали в спільних проєктах”, — пояснює лікар.
Десь два з половиною — три роки тому сторони почали обговорювати можливу співпрацю. Вирішили розпочати з обсерваційного дослідження травматичних ран у пацієнтів в Україні.
“Ми не можемо виокремлювати, чи це військові пацієнти, чи цивільні. Цю інформацію навіть ніхто і не збирає, тому що не в цьому суть дослідження. А суть у тому, щоб оцінити, як пацієнти проходять лікування і які відмінності є в лікарнях, які ближче до фронту, і які на етапах евакуації”, — розповідає Роман Фіщук.
У проєкті беруть участь п’ять медичних закладів з різних регіонів України — від прифронтових до західних. Дослідники збирають інформацію з медичних карт пацієнтів, роблять фотографії ран у певних часових проміжках та проводять бактеріологічний аналіз мазків з ран.
“Це для того, щоб порівняти і подивитись, чи є якась різниця в мікроорганізмах, які з’являються в тих ранах, і в лікуванні. Заклади дуже різні, і відповідно різні алгоритми надання допомоги. Хоча всі користуються протоколами лікування, але все одно навіть у прифронтових містах різні заклади є. Дехто потрапляє майже одразу після поранення, після стабілізаційних пунктів, у деякі заклади — пізніше”, — пояснює лікар.
Кінцева мета проєкту — з’ясувати, чому травматичні рани погано загоюються:
“Чи це якісь резистентні збудники нові, чи це неефективність вже наявних ліків, які впливають на цих збудників, чи це довга тривалість від моменту поранення до отримання певної допомоги. Зараз іде процес спостереження і вивчення для того, щоб надалі дати якісь рекомендації, які можуть допомогти і в діагностиці, і в лікуванні”.
На конференції Роман Фіщук виступив з усною доповіддю та представив певні результати роботи. Проте детальну інформацію поки що розголошувати не можна.
У майбутньому плануються інші проєкти, які вже більш інтервенційні, зокрема тестування перев’язувального матеріалу, зареєстрованого в США. Зараз тривають переговори з декількома потенційними партнерами про долучення до цієї платформи.
