Андрій Ільків з Івано-Франківщини майже 11 років працює рятувальником аварійно-рятувального відділення. Чоловік каже: обрав цю професію, бо завжди хотів допомагати людям. Під час повномасштабної війни він їздить на ротації у міста й села країни, які обстрілюють російські війська.
Історією надзвичайника поділилися на Facebook-сторінці Держслужби з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області.
Зі слів чоловіка, після повномасштабного вторгнення виїздів значно побільшало. Під час ротацій Андрій Ільків працює з наслідками російських обстрілів: дістає людей з-під завалів їхніх будинків.
“Там дуже важливо, щоб була тиша, тому що часто бувають потерпілі під завалами, яких дуже важливо почути. У такі моменти не думаєш ні про страх, ні про втому. Є лише одне — допомогти”, — говорить рятувальник.
Андрій Ільків додає, що емоційно — це дуже складна робота, однак бувають і позитивні моменти.
“Коли робота успішно закінчена, коли люди вчасно евакуйовані, всі залишилися живі — тоді це велике полегшення. Ми повертаємо людям надію, що все можна виправити й не варто опускати руки. Для мене бути рятувальником — означає завжди бути готовим в будь-який час доби надавати допомогу іншим”, — каже чоловік.
Мотивацію продовжувати роботу рятувальник знаходить у своїх дітях. У нього — двоє синів.
“Коли приходжу зі зміни, бачу своїх дітей, їхні усмішки, то розумію, що усе, що роблю — заради них. І заради того, щоб інші теж могли повернутися додому. Задля цього потрібно працювати й залишатися в Україні. Тому що у нас має бути майбутнє. Поки є люди, ми потрібні тут. Там, де є життя — ми там потрібні”, — говорить Андрій Ільків.
