Житель Калуша на Івано-Франківщині через ревнощі побив свою співмешканку, а потім — чоловіка похилого віку, який також проживав у гуртожитку. Обоє постраждалих померли у лікарні.
У державному судовому реєстрі оприлюднили вирок Калуського міськрайонного суду від 10 жовтня за результатами розгляду у відкритому судовому засіданні матеріалів кримінального провадження про обвинувачення уродженця Калуша за частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України — умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілої і потерпілого. Покарання за такий злочин — позбавлення волі на строк від семи до десяти років, повідомляють “ВІКНА”.
Як встановив суд, 17 вересня 2024 року у період між 16.00 і 18.30 обвинувачений, перебуваючи в кімнаті гуртожитку у стані алкогольного сп’яніння, через ревнощі почав завдавати удари руками, ногами та дерев’яним табуретом по голові та тулубу своїй співмешканці. Жінка отримала важкі ушкодження, зокрема черепно-мозкову травму, і згодом, близько четвертої ранку, її госпіталізували до відділення анестезіології та інтенсивної терапії Калуської ЦРЛ. За чотири дні, 22 вересня, пацієнтка від отриманих травм померла у лікарні.
Цього ж дня, 17 вересня, обвинувачений, коли його покалічена співмешканка ще знаходилася у кімнаті гуртожитку, близько 22.30 пішов у кімнату, де проживав чоловік похилого віку, та на ґрунті ревнощів почав умисно наносити удари руками та ногами по голові та тулубу чоловіка. Йому було завдано важких травм з переломами ребер, забоями та розривами внутрішніх органів. Наступного дня жертву побиття госпіталізували в Калуську ЦРЛ. Перебуваючи у хірургічному відділенні лікарні, 29 вересня постраждалий внаслідок отриманих травм помер.
В судовому засіданні обвинувачений вини не визнав. Він пояснив, що впродовж останніх років проживав у цивільному шлюбі і скандалів між подружжям не було. Того дня він разом з обома постраждалими розпивав спритні напої. Мовляв, він нікого не бив. Після застілля вони полягали спати, а коли він прокинувся вночі, то побачив, що співмешканка хрипить. Чоловік просив виправдати його та не позбавляти волі.
Однак суд дійшов висновку, що, незважаючи на невизнання вини, винуватість чоловіка у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доводиться показаннями свідків. Зокрема, одна зі свідків, сусідка обвинуваченого, розповіла, що раніше той кричав у коридорі «що усі все знають, однак ніхто йому нічого не каже». У той день, коли відбулося побиття, жінка чула, як обвинувачений стукав у двері потерпілого, згодом чула, як завдає йому удари. Ніхто із сусідів не виходив на крики, оскільки всі боялися обвинуваченого. Після того, як обвинувачений пішов у свою кімнату, вона попросила сусіда піти до постраждалого та подивитись, у якому той стані. Сусід заглянув і сказав, що все добре. Згодом, вже під ранок, свідок пішла подивитися, що з постраждалою жінкою, та виявила, що вона була дуже побита, з грудей виривався хрип. Наступного дня приїхали працівники поліції. і вона надала їм свідчення. Також до неї підходили знайомі обвинуваченого, щоб свідок не давала ніяких показань проти обвинуваченого або змінила їх.
Також вину обвинуваченого підтвердили письмові докази. Зокрема, рапорт поліції від 18 вересня, у якому було вказано, що каретою швидкої в лікарню було доставлено потерпілу жінку, тілесні ушкодження якій спричинив чоловік. Ще один рапорт від 18 вересня стосувався звернення у Калуську ЦРЛ побитого потерпілого чоловіка. Цього ж дня було складено протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до якого заявник-постраждалий сам звернувся до Калуського райвідділу поліції щодо безпричинного завдання йому тілесних ушкоджень обвинуваченим напередодні.
Суд дослідив висновки експертиз та протокол проведення слідчого експерименту.
Окрім того вказали, що постановою Калуського міськрайонного суду від 20 січня 2023 року обвинуваченого визнали винним у вчиненні адміністративного правопорушення за фактом вчинення домашнього насильства щодо дружини, тоді його покарали штрафом.
«Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов’язані і в сукупності підтверджують обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію вчинених злочинів, винуватість обвинуваченого та інші обставини», — зазначено у судовому документі.
Оцінюючи всі зібрані та досліджені докази, суд дійшов висновку, що винуватість чоловіка у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілих, доведена повністю. Дані про кількість, характер та локалізацію тілесних ушкоджень в потерпілих свідчать про те, що обвинувачений передбачав і бажав настання наслідків у виді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень. При цьому він не передбачав можливість настання смерті потерпілих. Однак, за висновками експерта, потерпілим були спричинені такі ушкодження, які неминуче призводять до смерті.
Посилання обвинуваченого на те, що він не наносив потерпілим ударів, спростували висновки судово-медичних експертиз, протоколом проведення слідчого експерименту та заява потерпілого, який вказав на те, хто його побив. Також були свідки, які чули погрози чоловіка на адресу співмешканки, а перед її госпіталізацією — те, як обвинувачений побивався, що завдав їй шкоди.
Невизнання вини у вчиненні кримінальних правопорушень суд розцінив як спробу уникнути відповідальності. Обставин, які пом’якшують покарання, суд не встановив. Зате було встановлено обставини, які обтяжують покарання — вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, вчинення злочину щодо особи похилого віку та щодо особи, з якою обвинувачений перебував у близьких відносинах.
Відтак суд ухвалив визнати чоловіка винуватим у чиненні інкримінованого йому злочину та призначив покарання — 10 років позбавлення волі.
Вирок суду ще можна оскаржити. До його вступу у законну силу щодо чоловіка продовжить діяти запобіжний захід у виді тримання під вартою. Його взяли під варту одразу після злочинів, о 18.00 18 вересня 2024 року.
