Проєвропейськи налаштований Нікушор Дан виграв вибори у проросійського Джорже Сіміона. Пише Главком
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
На президентських виборах у Румунії, які відбулися 18 травня, переміг Нікушор Дан. Новий румунський лідер – чинний мер Бухареста та політик, який дотримується проєвропейського курсу.
Дан отримав понад 54% голосів, і його суперник – проросійськи налаштований Джордже Сіміон – був вимушений визнати свою поразку. Хоча побоювання, що Сіміон та його прихильники оскаржуватимуть результати виборів, були. Цікаво, що поразку визнали і в Росії, де відкрито підтримували Сіміона та сподівалися на його президентство. Вулиці Бухареста заполонили люди, які активно святкували перемогу, вигукували на радощах ім’я Дана та скандували: «Росія, не забувай – Румунія не твоя».
Нагадаємо, що вибори глави держави в Румунії пройшли у листопаді 2024 року – тоді у першому турі перемогу несподівано для усіх здобув ультраправий проросійський політик Келін Джорджеску. Згодом результати цих виборів були скасовані Конституційним судом, а Джорджеску затриманий.
Нинішні вибори – це вже наступна спроба, і тепер Румунія має законно обраного очільника. «Главком» зібрав цікаві факти про нового президента сусідньої країни.
Виріс у простій родині, отримав медаль з математики
Нікушор Дан народився у 1969 році. Він походить з міста Фегераш, розташованого у Трансильванії. Це маленьке місто на 35 тисяч жителів – власне, провінція країни. Щоб зрозуміти, якими були дитячі та юнацькі літа Дана, треба звернутися до політичного контексту тих часів. Данові було 20, коли у 1989-му румуни скинули та стратили багаторічного очільника країни Ніколае Чаушеску.
«Главком» описував те, у який морок несвободи та зубожіння занурила Румунію диктатура Чаушеску. Але слід додати, що Трансильванія була в особливо невиграшному становищі. У ХХ столітті ця територія, яку населяли переважно угорці, була приєднана до Румунії, але певний час зберігала автономію. Саме цю автономію і скасував Чаушеску, котрий проводив послідовний антиугорський курс.
Нікушор Дан виріс у простій родині: мати політика була бухгалтеркою, батько був зайнятий на некваліфікованій роботі. Хлопчик ще школярем проявив неабиякі здібності до математики. Він двічі перемагав на міжнародних математичних олімпіадах – у 1987 та 1988 роках, і щоразу виборював там перше місце і золоту медаль. Дан твердо вирішив зробити математику своїм фахом. Так, власне, й сталося.
Навчався в Сорбонні, говорить французькою
Спочатку Дан вивчав математику в Бухарестському університеті, а звідти вирушив до Парижа. Там він закінчив математичну школу, де здобув ступінь магістра. А у 1998-му захистив докторську дисертацію з математики в університеті «Париж-Північ». Це – те відгалуження Сорбонни, де викладають точні науки. Зайве говорити, що новий президент Румунії досконало володіє французькою. Він також знає і англійську мову.
Нікушор Дан з мамою
фото: x.com/NicusorDanRO
Став громадським активістом, рятував архітектуру Бухаресту
Після повернення до Румунії Дан влаштувався на роботу до Інституту математики при Румунській академії наук. Пізніше заснував Бухарестську математичну школу (за аналогією зі школою в Парижі, яку закінчив він сам). У цій школі Дан упродовж 2000-2006 років обіймав посаду виконавчого директора. Його метою було знаходити і підтримувати талановитих румунських студентів та сприяти їх подальшому навчанню. Тоді ж Дан отримав звання професора математики.
Але – не наукою єдиною. Нікушор Дан став громадським активістом: він створив асоціацію «Врятуємо Бухарест» і намагався боротися з тими явищами, які, на жаль, добре відомі й українцям. А саме – зі знесенням історичних будівель, будівництвом «хмарочосів» у історичних кварталах. Дан також протистояв вирубуванню сотень гектарів зелених насаджень. Його асоціація виграла понад 20 судових процесів проти влади міста. У 2009 році вона змогла домогтися внесення деяких змін до закону про міське планування.
З асоціації «Врятуємо Бухарест» згодом виріс «Союз порятунку Бухареста» – його Дан заснував у 2015-му. Цей рух опікувався більш глобальними речами, аніж урбаністика. «Союз порятунку» оголосив боротьбу з корупцією, і це була та нова точка відліку, з якої Нікушор Дан пішов у велику політику.
Балотувався в мери, створив партію
Присвятивши чимало часу захисту історичного спадку Бухаресту, Дан ухвалив логічне рішення спробувати сили у боротьбі за крісло його голови. Він балотувався в мери столиці у 2012-му, але тоді вибори програв. Пізніше він зробить другу спробу і буде обраний «примаром» Бухаресту у 2020 році. На цих виборах Дан набере 42,81% голосів, а у 2024 році буде переобраний з кращим результатом – 47,94%. Як міський голова Дан займався модернізацією Бухареста та покращенням якості управління.
Перший програш «Союзу порятунку Бухаресту» на міських виборах у 2012 році не зламав Дана: він трансформував своє дітище у «Союз порятунку Румунії». Нова політична партія була зареєстрована у 2016-му. В статуті сказано, що партія сповідує «центризм, універсалізм, синкретизм». До недавнього часу «Союз порятунку Румунії» очолювала Елена Ласконі, яка балотувалася на скасованих президентських виборах 2024 року. У травні 2025-го вона подала у відставку з посади голови партії.
Нікушор Дан покинув «Союз порятунку Румунії» значно раніше – ще у 2017-му. Причиною стали внутрішні розбіжності з однопартійцями. Але от що цікаво: на виборах президента Румунії у 2024-му «Союз» агітував саме за Дана, а не за Ласконі – чинну на той момент лідерку.
Пішов у президенти як незалежний кандидат
Після того, як Конституційний суд Румунії скасував перший тур торішніх президентських виборів, багато хто у країні почав говорити про Дана як про кандидата на найвищу посаду. 16 грудня 2024-го він заявив, що балотуватиметься як незалежний кандидат.
Ніч голосування у Бухаресті
фото: x.com/NicusorDanRO
4 травня 2025 року, під час першого туру, Дан посів друге місце з 20,99% голосів виборців, вдвічі програвши лідеру «Альянсу за об’єднання румунів» Джордже Сіміону (40,96%). На той момент шанси Дана на перемогу виглядали вкрай непевними. Але у другому турі 18 травня йому вдалося стати переможцем президентських перегонів.
Після оголошення результатів він заявив, що вибори «виграла спільнота румунів, яка хоче глибоких змін… спільнота, яка хоче бачити функціонуючі державні установи, скорочення корупції, процвітаюче економічне середовище, суспільство діалогу, а не ненависті».
Дан обіцяє боротися з корупцією та збільшити витрати на оборону з 2,5 до 3,5% від ВВП. Він висловлюється за зміцнення, підтримку та розширення взаємодії з Євросоюзом та НАТО, за стратегічне партнерство зі США, а також за активне сприяння співпраці між ЄС та США. А ще – наполягає на тому, що Румунія має системно підтримувати Молдову на шляху до Європи.
Нагадаємо, що до конституції Румунії у 2003 році були внесені зміни, які обмежують президентські повноваження. Попри це, посада глави держави залишається більш впливовою, аніж посада прем’єра або спікера парламенту.
До речі, саме спікер стає тимчасово виконувачем обов’язків президента, якщо той з будь-якої причини не може більше їх виконувати. Після того, як попередній президент Клаус Йоганніс оголосив на початку поточного року про свою відставку, його «підмінив» голова Сенату Румунії Іліє Боложан. 13 травня Дан в одному з виступів зазначив, що планує запропонувати крісло прем’єра саме Боложану.
Поруч із Даном – голова Сенату Румунії Іліє Боложан, можливий прем’єр-міністр
фото: x.com/NicusorDanRO
Наразі посада голови уряду вакантна – її посідає «в.о.» Кетелін Предою. «Тимчасовим» прем’єром його призначив «тимчасовий» президент Боложан – після того, як попередній очільник уряду Марчел Челаку подав у відставку слідом за Клаусом Йоганнісом.
Підтримує Україну, засуджує російську агресію
Дан вважає за необхідне продовжувати політику всебічної підтримки України та чинити санкційний тиск на РФ.
Його попередник Йоганніс був проєвропейським політиком та мав правильну «оптику» поглядів на російсько-українську війну. Але водночас він виступав проти відправки до України миротворчого контингенту. Він також дзвонив у 2023-му Володимиру Зеленському, аби розкритикувати українського президента за закон про освіту, який, на думку Йоганніса, поставив під удар інтереси румунської громади в Україні.
Дан також не готовий відправляти до України румунських військових у складі можливих миротворчих сил. Втім, він додає, що дискусія на цю тему поки що відбувається у суто теоретичній площині.
Новий румунський президент вважає, що його країна має продовжувати сприяти експорту українських зернових, але водночас має намір консультуватися з румунськими виробниками, аби переконатися, що ті не опинилися у невигідному становищі. Зернові мають лише проходити через територію Румунії, а не залишатися у країні, наголошує він.
На передвиборчих дебатах 12 травня Дана запитали, чи зупинить він транзит зерна з України та його експорт через порт Констанца. Політик пояснив, що це не проблема транзиту, а «проблема непрацездатності румунської держави». «Ці обсяги зерна мали пройти через Румунію, а не бути вивантаженими в Румунії, як, на жаль, сталося. Вони вплинули на ринок і доходи фермерів щонайменше на два роки», – сказав Дан.
Свого часу він висловився і щодо суперечки між Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом в Овальному кабінеті. Дан вважає, що український лідер був неправий, коли «вв’язався в полеміку». В кожному разі, її не варто було виносити у публічну площину, переконаний він.
Чітко визначеною є позиція Дана щодо Росії. Він називає її «державою-агресором» і зазначає, що Румунія має допомогти Україні, яка «є частиною світового порядку». «Крім того, якщо говорити про війну в Україні, не забуваймо, що сусідом України є Республіка Молдова, де знаходяться наші співвітчизники, – зауважує він. – Отже, можлива капітуляція України означала б появу Росії у Молдові».
Зрозуміло, що російсько-українську війну Дан розглядатиме крізь призму інтересів Румунії. Проте важливо, що зараз ці інтереси збігаються з нашими. «Я хочу, щоб війна в Україні, в якій Росія є агресором, закінчилася справедливим миром, який влаштовує Україну, бо інакше ми розв’язуємо інші територіальні конфлікти в регіоні», – вважає Дан.
Але при цьому він уникнув прямої відповіді на питання, чи арештував би Путіна за ордером від МКС, якщо той приїде до Румунії. «Ніколи не станеться так, що президент Путін приїде до Румунії, поки діє ордер на арешт», – зазначив Дан.
Одружений, має двох дітей
На сьогодні про особисте життя політика відомо, що Дан перебуває у шлюбі і виховує двох дітей.
Перша леді Румунії
фото: x.com/NicusorDanRO
На питання в ніч виборів, чи планує він візит в Україну, Дан відповів, що хотів би приїхати до нас. Володимир Зеленський, який особисто привітав свого нового румунського колегу з перемогою на виборах, вже запросив його до нашої країни.
«Дуже важливо, щоб Румунія розвивалась і щоб ми всі разом співпрацювали в нашому регіоні й у Європі», – заявив український президент. Він відмітив, що Румунія – це країна, від якої багато залежить у питаннях безпеки, та подякував їй за внесок у захист життів наших людей.
«Важливо, що підтримка України продовжиться», – підсумував Зеленський. В умовах, коли дві сусідні країни очолюють відверті російські маріонетки, перемогу симпатика нашої країни в Румунії важко переоцінити.
Наталія Лебідь, «Главком»
