Міни, які не вибухають: як браковані боєприпаси опинилися на фронті - і чому досі не покарані всі винні
Диван на коліщатках в темній вітальні

Міни, які не вибухають: як браковані боєприпаси опинилися на фронті — і чому досі не покарані всі винні

Автор: Ігор Василик
02/05/2025 09:31
-Реклама
-Реклама
Будівництво шостого етапу в житловому районі.
-Реклама
-Реклама
ЖК Silver, старт продажу, вигідна ціна, сучасне планування.
-Реклама
купити iphone 15 Pro у Львові, ціни в Україні

120 тисяч мінометних пострілів, поставлених на фронт, виявилися непридатними до використання.

Реклама: Місцеві пропозиції
Оренда і продаж комерційної нерухомості від 30 м²
Альянс

Комфортне житло преміум класу в Івано-Франківську!

Про це офіційно повідомила Служба безпеки України, пише Антикор.

За даними слідства, керівництво оборонного заводу на Дніпропетровщині разом із військовими посадовцями, які мали контролювати якість продукції, стали учасниками злочинної схеми: постачали браковані снаряди, отримуючи прибуток коштом здешевлення виробництва.

Джерело фото: Служба безпеки України

СБУ затримала гендиректора оборонного заводу, його першого заступника та двох військових посадовців. Вони звинувачуються в тому, що свідомо допустили використання неякісних матеріалів у виробництві мін та внесли неправдиві дані до документації.

У снарядах не спрацьовував капсуль основного метального заряду, не забезпечувалася стабільна робота пороху, а додаткові метальні заряди не відповідали стандартам бойового застосування. В результаті – Збройні сили України отримали 120 тисяч пострілів, які не працюють.

Журналісти та джерела в оборонній сфері підтверджують: йдеться про Павлоградський хімічний завод. Саме це підприємство з 2022 по березень 2025 року отримувало корпуси, кришки та інші деталі мін від компаній, пов’язаних з прикарпатським бізнесменом Богданом Пукішем.

Українські 120-мм осколково-фугасні міни ОФ-843Б. Квітень 2023. Джерело фото: mil.in.ua

І саме корпуси 120-мм мін, поставлені компаніями Пукіша, стали елементами тієї самої партії, що виявилась бракованою. Замість того, аби рвати ворога, вони часто не вибухали. Частина – не проходила елементарних перевірок.

Попри очевидні докази, сам Пукіш не фігурує серед затриманих. І це – окрема загадка. Жодних публічних заяв від нього немає, жодного спростування, жодної відповідальності.

Хто такий Богдан Пукіш і чому він досі не під арештом?

Богдан Пукіш – відомий в Івано-Франківську бізнесмен із тісними зв’язками в політиці та оборонному секторі. У минулому – координатор проросійського руху “Український вибір” Віктора Медведчука в Івано-Франківській області, а також він балотувався до міськради від партій, близьких до проросійських сил. Проте справжній вплив він здобув завдяки зв’язкам із Петром Белзом – іншим одіозним бізнесменом, який очолював компанії, що працювали на нафтопроводі «Самара-Західний напрямок» і постачали паливо з Росії в Україну. У зв’язці з Нісаном Моісеєвим – партнером Медведчука – вони створили багаторівневу схему із заробітку на державних тендерах, включно з оборонними замовленнями.

Пукіш сьогодні – керівник і засновник низки підприємств: ТОВ «Івапром», ТОВ «Хімтехнопласт», ПП «Вестхім», Консорціум «Система Еко Інновацій», ДП «Агросфера». Саме ці структури фігурують у численних тендерах, зокрема на виробництво або постачання елементів боєприпасів. Його підприємства – «Івапром», «Вестхім», «Хімтехнопласт» – отримували контракти навіть у найгарячіші роки війни.

Також є інформація про постачання продукції Пукіша на завод “Полтавахіммаш”, який має стратегічне значення для оборони, і це лише посилює підозри в системному характері зловживань.

Скандал із “приватизацією”: ще один епізод безкарності

Варто згадати ще один епізод. У вересні 2023 року підприємство Пукіша – ПП “Вестхім” – запропонувало 2,6 мільярда гривень за стратегічний завод в Івано-Франківську на аукціоні приватизації. Початкова вартість становила лише 20 мільйонів. Та після перемоги дружина Пукіша Наталія, яка формально очолює компанію, заявила, що “помилилася з комою через повітряну тривогу” – і відмовилася підписувати договір.

Таку маніпуляцію називають навмисним зривом торгів, що створює підозри в схемному використанні публічних аукціонів з метою “вибивання” конкурентів.

Але й тут – жодної відповідальності. Жодної заборони на участь у нових тендерах. Жодної перевірки джерел фінансування.

120 тисяч мовчазних пострілів – скільки ще смертей потрібно?

120 тисяч пострілів, які не долетіли до ворога – це не просто цифра. Це потенційно сотні неуспішних боїв, багато поранених, втрат, які можна було попередити.

Поки фронт тримається на вірі, сталевій волі й професіоналізмі воїнів, тил, на жаль, досі тримається на схемах, зв’язках і безкарності.

Скільки ще героїв має загинути, щоб таких, як Пукіш, нарешті було усунуто з державних контрактів, позбавлено доступу до оборонних підприємств і притягнуто до реальної відповідальності?

Україна воює не лише з Росією – ми воюємо з корупцією всередині. І програти цю другу війну – значить поставити під загрозу першу.

Автор: Олег Самусенко