"Мова – ідентифікатор українця": офіцер з Донеччини очолює коломийську роту у 102 бригаді
Диван на коліщатках в темній вітальні

“Мова – ідентифікатор українця”: офіцер з Донеччини очолює коломийську роту у 102 бригаді

Автор: Олег Мамчур
22/09/2025 20:02
Оренда і продаж комерційної нерухомості від 30 м²
Будівництво шостого етапу в житловому районі.
https://blagodeveloper.com/?utm_source=zmi&utm_medium=pravda-news&utm_campaign=blago
купити iphone 15 Pro у Львові, ціни в Україні

Олександр Голопьоров з позивним Фін – командир стрілецької роти 3 батальйону 102 окремої бригади Сил ТрО ЗС України.

Реклама: Місцеві пропозиції
Ремонт зарядних станцій BGA, якість і надійність.
Ремонт інверторів, Ecoflow, зарядних станцій.”

“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.

Народився у Донецькій області, зараз на Запорізькому напрямку командує ротою, яка сформована у Коломиї, пише Правда з посиланням на Сили територіальної оборони ЗСУ.

“Він приклад того, наскільки Україна єдина – від Заходу до Сходу”, – йдеться в повідомленні.

Фін починав службу молодшим лейтенантом, а зараз – капітан.

“Прийшов у 2022 році – почав командувати взводом, мав звання молодшого лейтенанта. Дослужився на сьогодні до командира роти. Чим і пишаюсь, що займаю таку відповідальну посаду”, – розповідає Фін.

Військовий зізнається, що раніше спілкувався російською, однак свідомо перейшов на українську мову.

“Мова для мене є ідентифікатором того, що ми є українці. Що впадає в очі, коли знайомишся з людиною? Це мова. І якою мовою до тебе звертаються – так ти і розумієш, хто це перед тобою – українець чи не українець. І ми не хочемо бути росіянами – саме заради цього ми воюємо. Ми українці”, – наголошує він.

Олександр Голопьоров розуміє, що наразі у ЗСУ є багато викликів – проблеми з мобілізацією та втома військових на фронті.

“Здорових людей на фронті катастрофічно не вистачає, хоча коли виходиш на вулицю, то бачиш багато здорових та міцних мужиків, які можуть нести службу, але чомусь не хочуть. Розумію, що страшно. Але всім страшно. У нас так само є діти та сім’ї, і ми хочемо додому. Ми не можемо бути тут постійно”, – каже Фін.

СХОЖІ НОВИНИ