Сьогодні до рідного краю повернувся “на щиті” молодий захисник — Андрій Дидик.
Пише Правда.іф з посиланням на Бурштинська міська рада
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
У Палаці культури «Прометей» близькі, друзі, побратими та численні мешканці громади прийшли провести Андрія в останню путь.
“Траурна процесія пішою ходою пронесла труну з тілом Героя вулицями міста, далі — рідним селом Дем’янів, і востаннє до батьківської оселі, де він виріс у теплі родинного затишку”, – йдеться у дописі.
Життєвий шлях Героя
Дидик Андрій Миколайович народився 14 грудня 1992 року у люблячій сім’ї Миколи та Люби Дидиків. Зростав у теплій атмосфері турботи й підтримки разом із молодшою сестричкою Іринкою, з якою його поєднували особливі братерські почуття.
Навчався у Дем’янівській школі. Після 9-го класу вступив до Бурштинського торговельно-економічного коледжу, де здобув професійну освіту. Згодом продовжив навчання в університеті міжнародного розвитку «Україна» за спеціальністю «програмна інженерія».
З дитинства Андрій був активним, життєрадісним і щирим. Його улюбленими захопленнями були футбол та спів — він умів надихати оточення своєю добротою і позитивом.
Ставши дорослим, пройшов строкову службу у лавах Збройних Сил України. Закохався та одружився, проте насолодитися родинним життям не встиг — війна змінила все, зламавши звичний хід мирних днів.
На початку березня 2022 року Андрій без вагань став на оборону своєї країни. Мужньо воював на Луганщині та Донеччині, залишаючись відданим присязі та побратимам.
Влітку 2025 року, під час запеклого бою на Донеччині, зазнав тяжких поранень. Лікарі до останнього боролися за його життя, а рідні та друзі вірили у диво. Та 12 серпня 2025 року серце мужнього воїна зупинилося…
Чин похорону продовжився у храмі Священномученика Пантелеймона. Поховали Захисника на кладовищі рідного села.
