Причиною скандалу на Івано-Франківщині стало місце на кладовищі, яке виділила сільська влада. Це рішення розлютило кількох місцевих жительок, які влаштували справжнє цькування вдови героя.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Вдова та доньки схилилися над могилою чоловіка і батька. Бійця 77 окремого батальйону Романа Гундерука поховали в Стопчатові біля церкви, поруч з іншими героями російсько-української війни, пишуть Версії.
Дар’я втратила чоловіка, та замість співчуття від деяких односельців отримала скандали. Кілька жінок не давали копати могилу у тому місці на сільському кладовищі, яке надала місцева влада.
Дар’я Гундерук, вдова військовослужбовця:
Я впала перед ними на коліна і сказала: дайте мені, будь ласка, похоронити чоловіка. Вони кричали, обзивали.
А одна з жінок накинулася на Дар’ю з кулаками.
Дар’я Гундерук, вдова військовослужбовця:
Вдарила мене. Я впала, мені стало зле. Підбігла жінка мого брата, почала мене підіймати й боронити.
Всіх кривдниць Дар’я добре знає. Могили їхніх рідних поруч із місцем поховання бійця.
Дар’я Гундерук, вдова військовослужбовця:
Чому вони проти? – Тому що Ромчик мій, коли ми йому покладемо пам’ятник, пам’ятник буде заважати – не буде видно її онуків. І я ніби ходжу її онукам по голові, коли я буду до нього приходити молитися, я буду наступати на голову її онукам.
У суботу бійця поховали на Алеї Слави. Але залякування з боку односельчанок, каже вдова, не припинились. У день похорону, коли родина, друзі та побратими прийшли на цвинтар, ті взялися паплюжити могилу.
Микола, житель с. Стопчатів:
Підійшли дві жіночки, тут був брезент. Вони почали забирати, розкидати те все. Директорка ліцею, яка займає таку посаду – це не по-людськи. На мою думку, вона зробила свинство. Діти поховали тата, жінка поховала чоловіка, побратими й уся Україна поховали Героя. Це не робиться так.
Дар’я Гундерук, вдова військовослужбовця:
Ми навіть не сподівалися, коли побачили, що з такою великою мітлою біжить Ольга Романюк, директорка ліцею, і моя хресна мама Колодій Параска. Вони бігли до мене, хотіли бити мене тією мітлою, але побачили телефон, що їх знімають, і зупинилися.
Усе це відбувалося перед очима доньок загиблого захисника. Дівчата тепер бояться йти на могилу до тата.
Аліна Гундерук, дочка загиблого військовослужбовця:
А ми хочемо просто спокійно до тата прийти, помолитися, поговорити. А я боюся сама піти, розумієте? Ми не можемо без когось самі піти. Нас постійно чекають, вони нас очікують, якось провокують, обзивають, погрожують вбити.
Керівництво каже: у всіх селах громади загиблих героїв російсько-української війни ховають біля церкви. І такого спротиву ще не було.
Юрій Коваль, голова Яблунівської територіальної громади:
Ця ситуація є досить неординарна і негативна з моральної точки зору. Я вважаю, що рішення про те, щоб героя з почестями поховати – правильне. Він воював і віддав своє життя за Україну. Я постараюся зустрітися з іншою стороною.
Отримати коментар спробували й ми. Поїхали до школи, де одна з жінок працює директоркою. У закладі саме був останній дзвоник. А-от керівниця кудись поділася. Місцеві розповідають: вона втекла, не дочекавшись закінчення свята. Відео, як освітянка на цвинтарі нападає із віником на вдову, обурило все село. І люди прийшли за поясненнями.
Марія, жителька с. Уторопи:
Хотіли обговорити це питання з директоркою – як вона зневажливо поставилася до героя. У селі страшне, коментарів купа. Люди говорять: нам не треба такої директорки. Ми зрозуміли, що їй не місце в нашій школі, ми не хочемо такого директора.
Марія, жителька с. Уторопи:
Вона просто втекла. Це сором нашого села.
Та вже надвечір директорка опублікувала коментар на сторінці у соцмережах. Стверджує, що саме вдова спровокувала сварку.
Я почала підмітати на могилі своїх дітей Максима і Дениса, і в той час в мою адресу полетіли образливі, нецензурні слова з погрозами мене вбити від пані Дарини, на що я не реагувала.
Андрій служив із загиблим Романом в одному батальйоні. З родиною побратима не був знайомий, але приїхав підтримати Дар’ю, коли дізнався про цькування.
Андрій, ветеран російсько-української війни:
Влаштовували якісь дешеві вистави з побоями на вдову, на дітей. Мені це не вкладається в голову, як із цієї ситуації виходити.
Вдова захисника та її рідні звернулися з заявами до поліції. Зараз триває перевірка.
Дар’я Гундерук, вдова військовослужбовця:
Я хочу, щоб вони мені дозволили спокійно ходити до могили мого чоловіка, помолитися. Щоб мене не чіпали. Більше мені від них нічого не треба.
