Нацгвардієць Денис Більчак проходить реабілітацію в Івано-Франківській центральній міській клінічній лікарні. Боєць отримав поранення на Покровському напрямку. У нього був прострілений живіт, уламок у нозі, а також — у руці.
Історію військового та його одужання розповіли на Facebook-сторінці лікарні.
“Я впертий і часто вигризаю це життя”
Денис Більчак народився в Івано-Франківську. Каже, що все його життя — це боротьба. Чоловік змалку займався спортом.
“Дитинство проходило класно. Я мав на меті здобути авторитет, щоб моє слово було твердим. Дуже пощастило з моєю бабусею, яка виховувала і постійно молилася. Пам’ятаю, як після поранення на позиції, на третій день, коли я сидів і нічого не їв, то зателефонував саме бабці й просив, щоб молилася. За дві години нам сказали, що ми можемо виходити. Пішки після поранення я пройшов до стабілізаційного госпіталю”, — пригадує Денис Більчак.
До мобілізації чоловік допомагав волонтерам. На захист країни став 3 грудня 2024 року. Рідним і друзям він розповідав, що служить у роті польових кухарів, аби вони не хвилювалися. Тому й позивний відповідний — Повар. Лише дружина знала, що Денис — на передовій у військах піхотної розвідки.
“Був страх невідомого, але пригадував собі правило, що дорога виникає під ногами того, хто йде… Що більший супротив, то у правильнішому напрямку ти рухаєшся. Я впертий і часто вигризаю це життя. Тому війна була для мене випробуванням, але насправді — це дуже тяжко і не кожен готовий його пройти. Я потрапив у Національну гвардію, проявляв постійну ініціативу, багато вчився і старався”, — каже боєць.

Денис Більчак мобілізувався у військо 3 грудня 2024 року. Facebook/Центральна міська клінічна лікарня
Поранення на Покровському напрямку та етап одужання
Поранення нацгвардієць отримав на Покровському напрямку. У Дениса — прострілений живіт. Був уламок у нозі, а також — у руці, який йому витягнули у хірургічному відділенні центральної міської клінічної лікарні. Операцію проводив заслужений лікар України Анатолій Богуш.
“У Дениса уламкове поранення не було тяжким. Функція руки — відновлена. До операції були виражені болі в плечі, рана тривалий час не заживала, тому уламок розміром 1,5 сантиметра підлягав видаленню. Інакше запальний процес міг поширитися на всю руку”, — пояснює Анатолій Богуш.
Дениса Більчака оперували за допомогою спеціального рентген-апарата.
Анатолій Богуш пояснює: “Інколи рубець чи рана є в одному місці, а сам уламок — у протилежному. Тому потрібна апаратура для моніторингу його видалення”.

Поранення нацгвардієць Денис Більчак отримав на Покровському напрямку. Facebook/Центральна міська клінічна лікарня
Орієнтовно 150 військових щороку лікують у хірургічному відділенні не тільки з уламковими, але й контузіями, мінно-вибуховими травмами та патологіями.
“Кожного разу військових ми обстежуємо на наявність уламків. Якщо вони впливають на функцію кінцівок або є якась небезпека, тоді їх видаляємо. Дрібні уламки, якщо немає запального процесу, залишаємо. Для ефективного лікування нам потрібна якісна діагностика”, — говорить Анатолій Богуш.
Денис “Повар” Більчак про повернення на службу
Після реабілітації Денис “Повар” Більчак планує повернутися на військову службу. Адже чоловік знає, кого боронить: у бійця є трирічний син, а наприкінці квітня 2025 року у нього народилася донечка.
“На війні зараз не вистачає молоді. Моє послання хлопцям, які бояться: нема нічого крутішого, аніж піти воювати, щоб захищати своє і знищувати ворога. Життя — це гра. Важливо зараз кожному готуватися до війни й проходити вишкіл, щоб розуміти, з чим ти стикнешся. Мені було там так страшно, як ніколи до того у житті. Але ти мусиш цього позбутися, а не сидіти й плакати. Ти маєш перемогти”, — говорить Денис Більчак.