Прикарпаття – край величних гір, бурхливих річок та давніх традицій, який щороку приваблює натовпи туристів. Та за межами популярних маршрутів тут заховані справжні скарби – автентичні місця, тихі стежки й унікальні ремесла, про які мало хто знає. Вони зберігають дух гуцульської культури й відкривають мандрівникам нові, глибші враження від регіону.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Начальник відділу туризму обласної військової адміністрації Віталій Передерко розповідає, що цьогоріч на Прикарпатті не очікується значного зростання кількості туристів, порівняно з минулим роком:
«Окрім насичення ринку, у 2025 році додався ще один вагомий фактор – зріс ринок виїзного туризму. Все більше українців почали їхати відпочивати на море за кордон, однією із причин цього є дозвіл на відпустку за межами України заброньованим працівникам»
Уже п’ятий рік поспіль на Прикарпатті реалізують проєкт «Невдома: мандруй незвіданим Прикарпаттям», де розповідають мешканцям та гостям області про маршрути маловідомими куточками Івано-Франківщини, які варто відвідати. Це проєкт про «досвідні» подорожі, упродовж яких туристи, мандруючи самостійно, зосереджуються на переживанні місцевості чи конкретного місця, активно та змістовно взаємодіючи з його історією, людьми, культурою, локальною кухнею та навколишнім середовищем.
“Досвідні подорожі Прикарпаттям – це виклики, пригоди, навантаження та розвантаження, цифровий детокс і реабілітаційна терапія у часі війни у незалюднених локаціях, де, насамперед, домінують природа, локальна культура, а не цивілізація з інфраструктурою та вигодами сучасного світу. Такі мандри дозволять мешканцям та гостям нашого краю перезавантажити себе, друзів, родину, додадуть нового досвіду і вражень”, – зазначає начальник відділу туризму.
МІСТО підготувало для Вас добірку найцікавіших маловідомих локацій Прикарпаття, де можна відпочити без натовпу, доторкнутися до традицій і відчути справжню силу Карпат.
Етногалерея «Mysternya» (м. Яремче)
Назва Mysternya [Мисте́рня] виникла як поєднання трьох понять: містики, мистецтва та майстерні. Це простір, де ремесло й творчість органічно переплітаються з глибинними смислами.
Тут можна побачити автентичний одяг, текстиль і кераміку з родинної колекції Загоріїв — це експонати, що віддзеркалюють багатство української культурної спадщини й надихають у сучасності.
Тут можна побачити традиційні українські килими, прикраси ручної роботи, скляні та керамічні роботи митців ЛКСФ, традиційний народний одяг із різних регіонів України та зануритися в традиції зимового циклу свят: від Різдва до Маланки та водіння Кози.




Центр відтворення і збереження екосистем «Касова гора» (с. Бовшів)
Це музей опільського степу просто неба — унікальне урочище, яке презентує всю лучно-степову екосистему Опілля. Тут виявлені майже всі види рослин і тварин, характерні для Західного Поділля.
165 гектарів дикої природи. Без техніки, без хімії, без плуга. Саме так виглядає урочище Касова Гора. Це унікальна ділянка опільського степу, яку вже кілька років рятують активісти ГО «Екогалич». Територія, яка десятиліттями використовувалась для сінокосіння й випасу тварин, тепер перетворюється на центр збереження й відновлення рідкісних степових екосистем.



Мистецько-туристичний етнохаб «Кольорові пацьорки» (с. Прокурава)
Мистецько-туристичний етнохаб «Кольорові пацьорки» діє на Косівщині, відроджує традиційні гуцульські ремесла й обряди. Тут можна навчитися бісероплетінню, писанкарству, різьбі по дереву та виготовленню сирних коників, які внесені до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини. В етнохабі створено арт-кав’ярню, музейну кімнату, простір для психоемоційного відновлення та наметове містечко з краєвидом на Карпати. Відвідувачі можуть долучитися до традиційних співів «перепилоньки» чи чоловічих забав «перескачки». «Кольорові пацьорки» також організовують фестивалі, збираючи сотні людей у барвистих герданах і силянках.




Центр гуцульського коня “Гуцулик” (м. Косів, НПП “Гуцульщина”)
Його відкриття стало не лише новим етапом у розвитку кінного туризму в Карпатах, а й важливою ініціативою для збереження унікальної природної й культурної спадщини цього регіону. Нині у «Гуцулику» утримують понад 10 коней гуцульської породи.
Гуцульський кінь — одна з найдавніших порід України, перші письмові згадки про яку сягають ще 1600 року. Ці витривалі й кмітливі тварини чудово пристосовані до гірського рельєфу й вважаються справжнім живим реліктом. У 1979 році гуцулики були офіційно визнані реліктовою породою й узяті під охорону, а нині входять до світового генофонду — тобто сукупності всіх генів, які має певний вид чи порода.
На території центру гуцульського коня облаштовано автентичну кав’ярню-крамницю з традиційними смаколиками й сувенірами, музейний простір, навчальну кімнату, фотозони та науково-просвітницький центр, що знайомить гостей з біорізноманіттям і культурною спадщиною Гуцульщини.




Екопарк «Гніздо» (с. Дем’янів)
Це затишний простір відпочинку на природі, де поєднуються сімейна ферма та унікальна атмосфера. Тут працює страусина ферма, а ще можна побачити коней, прогулятися мальовничими стежками, відпочити в альтанках і скуштувати місцеві смаколики у колибі. Це місце створене для того, щоб дарувати гостям нові враження, спілкування з тваринами та відпочинок серед природи.



Музей історії міста (м. Косів)
Цікава та пізнавальна експозиція допоможе вам поринути у понад 700 річну історію Косова, якими були його терени, розвиток солевидобування, монастирі пад Хоминським і Чомплашем, косівська форталіція-замок, заснування містечка під назвою «Риків», перейменування, заснування навколишніх сіл, ремесла та побут косів’ян.
Музей міста Косів відкриває для відвідувачів багатство історії цього гуцульського містечка. Тут можна побачити унікальні експонати, що відображають життя й традиційні ремесла косів’ян: кераміку, ткацтво, вишивку, солеваріння та столярство. Особливе місце тут займає Косівська кераміка, яка є невід’ємною частиною місцевої історії та внесена до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.



“А в цілому практично невідомим для українського туриста з-поза меж Прикарпаття є наші Франківське Опілля (сакральна і природна спадщина Рогатинської, Єзупільської, Більшівцівської, Букачівської, Бурштинської, Дубовецької громад), Покуття (Придністер’я, Городенківщина, Снятинщина). На Бойківщині, у Бойківських Карпатах, поза увагою туристів Болехів, Брошнів-Осада, Липовиця, Цапові скелі, Бовкоти, Павлівський, Ріпненський камінь, гора Сергів з видом на Перегінське, Дарваєві скелі, Ілемнянський каньйон”, – додає Віталій Передерко.