Прикарпатські активісти показали, як чиновники часів Януковича із розкішними маєтками, знову намагаються сісти на «лісові потоки» Прикарпаття (відеофакт)

Ліси і гори є чи не головною родзинкою Прикарпаття, які милують око не тільки краянам, але й гостям нашого чарівного регіону.

Ліс – це водночас багатство, на якому намагаються здобути дивіденди ласі до швидкої наживи чиновники та їх вірні посіпаки.

Після «Революції гідності» велика кількість керівників різного рівня УЛМГ в Івано-Франківській області були вимушені покинути насиджені місця….   Але, чи це було панацеєю від всіх бід лісової галузі ? Думаю, що ні

Редакцією Газети «Голос-Інформ» та інтернет видання «Голос-Інфо» проводилось ряд журналістських розслідувань з приводу бурхливої діяльності екс- чиновників лісової галузі, результати яких ми неодноразово доносили до краян та правоохоронців краю.

За результатами журналістських розслідувань у поле зору редакції потрапили два «Місцевих князька», які не тільки повірили у свою вибраність , але й вирішили, що можуть безкарно встановлювати власні порядки у своїх вотчинах…. Як не дивно, але ці панове розділили між собою вплив практично у одній місцевості, на територіях Болехівського та Вигодського лісгоспів. Саме так, мова йде про Ігоря Тимочка та Михайла Яремка. Ці два «титани», як могли так відстоювали можливість залишитись на посадах, однак громадськість та місцеві мешканці завадили цьому.

Хочу нагадати , що Михайло Яремко свого часу зазіхнув на природно-ландшафтний заповідник «Скелі Довбуша», та незаконно передав у оренду декілька гектарів території заповідника своїй родичці….. Як наслідок втрати бюджетом коштів, обгородження території трьох метровими мурами та непоправні збитки природо-ландшафтному фонду заповідника. І виключно втручання редакції поставило край цій оборудці.

Не менш колоритною є фігура Ігоря Тимочка, який очолював сусідній Вигодський лісгосп. Він настільки був впевнений у власних силах і безкарності, що за словами ряду громадських активістів краю постачав людський ресурс на так званий «анти майдан» і тільки завдяки акціям протесту та вимозі трудового колективу був змушений покинути насиджене місце. Нещодавно Ігор Тимочко намагався реваншувати та повернутись до Івано-Франківського УЛМГ, на що миттєво відреагувала громадськість та трудовий колектив. Однак щоб зайняти цю посаду ,замість «комерційної жилки» повинні бути вагомі знання у галузі, то Тимочко не зміг подолати цей бар’єр, та з тріском провалив конкурс на вакантну посаду.

Історія цих «улюбленців долі» заставила мене задуматись над тим ….., а хто ж наставляв та допомагав їм у досягненні цілей.

Редакцією видання це було встановлено без особливих потуг, так як ці товариші не дуже і приховували свого доброчинця.

Персона пана Олексія Івановича Голубчака , який більше п’ятнадцяти років був незмінним керівником УЛМГ Івано-Франківської області – є безперечно «легендарною», та вартою на увагу. Серед місцевих жителів Вигоди та Болехова «ходять легенди» про корупційні зв’язки т а любов до розкоші вельмишановного пана Голубчака. І це не є безпідставними звинуваченнями, так як нам вдалося оглянути «княжі маєтки» Олексія Івановича у с. Шевченкове неподалік Вигоди. Доречі його сусідом по «княжих угіддях» і є Михайло Яремко, який намагається не пасти задніх і навіть облаштував басейн…

Показова розкіш маєтків у гірському селі привертає увагу не тільки журналістів, але й звичайних мешканців Долинщини . Люди розповідають про не аби-який вплив Олексія Голубчака на незаконну вирубку лісів у регіоні.

Підозри людей звісно не є безпідставними, адже Олексій Голубчак на даний час очолює Український науково-дослідний інститут гірського лісництва.

Звісно ми не можемо висувати ніяких прямих звинувачень, однак правоохоронні органи повинні дати відповідь суспільству по наболілих питаннях і встановити в першу чергу, звідки у людини, яка все життя займала державні посаді виявились такі «казкові статки».

Нами і надалі буде проводитись журналістське розслідування з даного приводу, результати якого ми будемо і надалі подавати на розсуд громадськості.