Місто Галич овіяне віковою історією та славою видатних очільників Галицько-Волинського князівства, зокрема Данила Романовича, першого короля України-Руси, коронованого Папою Римським Інокентієм IV. На жаль, в XXI столітті значення колишньої княжої столиці в нашому регіоні та загалом в Україні помітно знизилось.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
У 2020 році, в результаті неповністю продуманої адміністративно-територіальної реформи, Галич перестав існувати на карті Івано-Франківщини як районний центр, оскільки Галицький район було включено до складу новоутвореного Івано-Франківського, пише Галичина.
Тоді, нагадаємо, із 14 районів в області сформували шість укрупнених. Нині Галич є лише центром Галицької міської територіальної громади, до якої належить це місто і 25 сіл. Такий його статус вочевидь і близько не відображає історичних заслуг і ролі давнього Галича в українському державотворенні. Тож на сесії Івано-Франківської обласної ради 31 липня 2020 р. депутати підтримали ідею про перейменування Івано-Франківського району на Галицький зі збереженням адміністративного центру району в Івано-Франківську. Це питання погодив у листопаді того самого року Кабінет Міністрів. Проте першим кроком задля такого перейменування району (матеріали щодо якого в підсумку передадуть для розгляду у Верховній Раді) має стати відповідне позитивне рішення Івано-Франківської районної ради. Проте її депутати вже двічі – на сесіях 2 листопада 2023 р. і 20 грудня 2024 р. своїм голосуванням провалили ідею змінити назву їхнього району. Нагадуючи історію цього питання читачам «Галичини», наведу також думку голови Івано-Франківської міської громади Руслана Марцінківа, яку він висловив позаторік напередодні сесії Івано-Франківської районної ради: «Франківськ підтримує цю ідею, ініціює її на сесії районної ради. Вірю, що це буде данина шани нашій славній історії, данина Галичині. Різні вороги хотіли применшити роль Давнього Галича. Тому вважаю, що це буде правильно з історичної точки зору».
Ясна річ, питання повернення Галичу належного йому місця в українському сьогоденні не могли не порушити учасники недавньої наукової конференції «Галич давній і сучасний: відновлення історичної пам’яті». До організації цього заходу Івано-Франківським осередком Наукового товариства ім. Т. Шевченка були причетні й обласні організації Національних спілок письменників та краєзнавців України, Товариство письменників і журналістів ім. І. Франка (ТОПІЖ), науково-просвітницьке товариство «Просвіта-Світовид» та обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка, де він відбувався.
У вступному слові голова осередку НТШ – завідувач кафедри ІФНТУНГ, член НСПУ Василь Мойсишин акцентував на великому значенні Галича в історії нині незалежної Української держави, тож можливість віддати данину належної шани колишній столиці Галицько-Волинського князівства вчений і письменник пов’язує якраз із підтримкою ідеї відновити статус Галича як центру окремого району – Галицького, до складу якого ввійшла би й Рогатинщина.
Отже, це територіальне утворення охоплювало б один із чотирьох етнографічних регіонів нашої області – Опілля, адже, на відміну від нього, Гуцульщина, Покуття й Бойківщина мають свої райони з адміністративними центрами. Підтримали цю пропозицію академік НАН України Євстахій Крижанівський, який наголосив на необхідності такого «першого кроку задля відновлення історичної справедливості», доктор медичних наук, професор Володимир Боцюрко, кандидат медичних наук, лікар Ярослав Василюк, директор івано-франківського видавництва «Лілея-НВ» Василь Іваночко, голова НПТ «Просвіта-Світовид» Олег Полівчак.
Учасники конференції ухвалили звернення, яке надіслали голові Івано-Франківської обласної ради Олександрові Сичу (а копію цього листа – й очільникові Івано-Франківської громади Русланові Марцінківу). У ньому зокрема йдеться: «З огляду на велике державотворче, історичне й духовне значення Галича пропонуємо Івано-Франківській обласній раді звернутись до Верховної Ради України з пропозицією про виділення прикарпатського Опілля (в межах колишніх Галицького і Рогатинського районів) в окремий Галицький район з центром у місті Галич. В історії Європи є тільки два державні утворення, назви яких походять від однойменних столиць, – це Рим і Римська держава і Галич та Галицька держава. Тому їхніх жителів називають римлянами й галичанами. У багатьох країнах попередні столиці мають особливий статус, а це означає відповідні фінансування й підтримку об’єктів державної спадщини. Абсолютно доречно зробити це і нам».
На форумі прикарпатські вчені також оприлюднили результати своїх нових наукових досліджень у ключі його тематики і зроблені на їхній основі висновки. Зокрема в доповіді професора кафедри етнології і археології ПНУ ім. В. Стефаника Миколи Кугутяка «Духовна спадщина Давнього Галича» йшлося про євангелізаційні процеси на теренах Галицького Прикарпаття, проблеми формування й розвитку монастирської традиції давнього Галича-Крилоса XII-XVIII століть, про духовну і цивілізаційну місію чернецтва, його роль у системі єпископської і митрополичої Галицької катедри. А доповідь його колеги з названого університету – завідувача кафедри політичних наук Івана Монолатія стосувалася значення княжого Галича у сучасних геополітичних вимірах.
Головний редактор збірника наукових праць «Галич», учений секретар Національного заповідника «Давній Галич» Андрій Стасюк і видавець Василь Іваночко презентували збірник «Галич» та серію книжок про Галич видавництва «Лілея-НВ». У збірнику, що виходить з 2016 р., вони публікують письмові джерела, виявлені за останній час у фондах закордонних (здебільшого) і вітчизняних архівів та бібліотек. Завдяки цьому дослідники переглянули вже чимало старих кліше в історії Давнього Галича і наповнили її новими знаннями про місто над Дністром.
Зацікавили присутніх й інші доповіді: «Витоки створення Королівства Руського – Галичини» та «Роль імператриці Марії-Терезії у відродженні Галича після першого поділу Польщі у 1772 р.» згаданих відповідно О. Полівчака і В. Боцюрка, «Галич – центр історичного буття України» – заступника голови ТОПІЖ Василя Бабія, «Освіта Давнього Галича» – голови ОО НСКУ Михайла Косила, «Зародження історичної прози на основі літературних сюжетів «Галицько-Волинського літопису» – голови ОО НСПУ Євгена Барана, «Релігійна ідентичність галичан: історичні зміни і сучасні виклики» – доцентки кафедри суспільних наук ІФНТУНГ Надії Руско, «Культурно-мистецька місія Володимира Савчука у пропаганді українського хорового мистецтва» – професорки Інституту мистецтв ПНУ ім. В. Стефаника Ганни Карась (її колега – доцент В. Савчук, який водночас керує народною аматорською чоловічою хоровою капелою «Сурма» ІФНМУ, родом із сусідньої з Галичем Залукви).
