З 2027 року в Україні має завершитися реформа «Нової української школи», що передбачає створення профільних ліцеїв для старшокласників.
Учні після дев’ятого класу обиратимуть напрямок навчання, а міські заклади освіти готуються забезпечити академічні та наукові ліцеї.
В Івано-Франківській громаді статус ліцеїв матимуть п’ять навчальних закладів, призначених для учнів середньої ланки та 10–12 класів.
Як зміниться навчальний процес, за якими факторами поділять ліцеї та чого очікувати вчителям і учням старших класів, Фіртка поспілкувалася з директоркою департаменту освіти й науки Івано-Франківської міської ради, заступницею міського голови Вікторією Дротянко.
Які причини шкільної реформи й що вона має дати місту та учням?
З 2027 року по всій Україні має завершитися реформа «Нової української школи», яка стартувала ще у 2016 році. Її головна мета — створити повноцінну систему профільної старшої школи. До цього часу кожне місто повинне визначити, які заклади працюватимуть за новими стандартами.
Після дев’ятого класу школярі обиратимуть профіль навчання — тобто вирішуватимуть, у якому напрямі хочуть розвиватися. Хтось обере гуманітарний, хтось — технічний чи природничий. І далі учні навчатимуться у 10–12 класах саме за цим профілем. Такі заклади називатимуться ліцеями старшої школи.
Якими будуть ліцеї за новою системою?
Передбачено два типи: академічні ліцеї, де діти здобуватимуть профільну середню освіту, та наукові ліцеї, яких буде менше. Останні орієнтовані на тих, хто бачить себе у науці, хоче займатися дослідженнями, розвиватися в цьому напрямі.
Коли саме реформа має запрацювати на практиці?
До 2027 року ця система має діяти повноцінно. Але вже до 2025 року кожна громада повинна подати свій план: які школи стануть академічними або науковими ліцеями, а де залишиться лише початкова школа.
Це європейський підхід до організації освіти. Реформа є частиною адаптації української системи до стандартів ЄС і обов’язковою до виконання.
Кожне місто протягом цих років повинне перейти на таку форму навчання. Для цього 2025 рік — останній термін, коли кожне місто дає пропозиції, які ліцеї будуть академічні, які наукові або ж, де залишається початкова ланка, а де її забирають.
Адже старша школа, 10-12 класи, згідно з цією реформою не можуть бути разом з початковою. Учні 1-4 класів не зможуть перетинатися зі старшокласниками.
Проте єдиний виняток, прописаний у законі, — якщо заклад має міжнародну угоду про співпрацю. В Івано-Франківській громаді такий приклад є — це Ліцей №5. У нього ще з 2014 року діє угода з німецькими партнерами. Ліцей спеціалізується на вивченні німецької мови з першого класу, має сертифікованих викладачів. Саме завдяки цій угоді заклад може залишити навчання від 1 до 12 класу.
Тож які школи громади наразі увійшли до мережі ліцеїв?
Згідно з планом, цей список може змінюватися до 2027 року. Наразі маємо п’ять ліцеїв. Один із них — Ліцей №5, який, відповідно до міжнародної угоди, працюватиме з першого по 12 класи.
Ще чотири ліцеї формують старшу ланку освіти. Серед них два наукові — Ліцей імені Миколи Сабата та Івано-Франківський природничо-математичний ліцей. Обидва наразі здійснюють навчання з п’ятого по 12 клас.
Також визначили два академічні ліцеї — Ліцей №2 і Ліцей імені Романа Шухевича. Тут навчатимуться учні 10–12 класів. Усі інші школи громади залишаються закладами освіти для 1–9 класів.
Чому обрали саме ці ліцеї?
Вибір впав саме на ці ліцеї, бо, по-перше, історично склалося, що в них немає початкових класів і нікого з учнів не треба забирати й переводити звідти. Тому логічно, що вони будуть академічними ліцеями.
Ліцей імені Миколи Сабата й Івано-Франківський природничо-математичний ліцей пройшли аудит — спеціальну перевірку, і мають підтверджувальні документи, що їхній рівень викладачів, навчальної програми, досягнень учнів і випускників дозволяє цим закладам бути науковими ліцеями та готувати дітей, які захочуть надалі поєднати своє життя з наукою.
Що передбачає профільна освіта у нових ліцеях?
Після дев’ятого класу дитина вирішує, чи продовжуватиме навчання в десятому. Якщо так — обирає науковий або академічний ліцей. У науковому все очевидно: учні зосереджуються на дослідженнях, лабораторній роботі, науковій діяльності.
Якщо ж дитина вступає до академічного ліцею, то має обрати профіль — напрям, у якому хоче розвиватися. Наприклад, якщо учень мріє стати педагогом, то ліцей формує для нього набір профільних предметів, потрібних для цієї професії.
А якщо дитина з часом передумає?
Це передбачено реформою. Якщо учень у десятому класі обрав один профіль, а потім вирішив, що хоче стати, скажімо, економістом, — подає заяву, і ліцей коригує його навчальну програму. Тобто дитина має право змінювати освітню траєкторію.
Тобто учень обирає освітню траєкторію, а заклад формує для нього перелік предметів. Така модель давно діє у європейських країнах. Наприклад, один потік учнів вивчає історію чи мови, інший — мистецтво або природничі науки.
Як загалом виглядатиме навчання?
Профільних предметів буде більше, ніж загальних, але базові дисципліни — українська мова, математика, історія — залишаться. Просто кількість годин може бути меншою, якщо вони не є профільними.
Передбачено до семи обов’язкових предметів і значно більшу кількість вибіркових, залежно від напрямку навчання. Це говоримо про той випадок, коли дитина йде в десятий клас.
Натомість після дев’ятого класу учень може обрати ще й профтехосвіту. У громаді є дев’ять училищ, які надають професійно-технічну освіту. Так і зараз робиться: дитина може після дев’ятого класу піти в училище чи коледжі. Не забуваймо, що є, до прикладу, медичний або фізкультурний коледжі. Як і нині, після дев’ятого класу учень має право обрати той шлях, який йому ближчий.
Як ви оцінюєте тоді зміни навантаження для старших класів?
Здається, що навантаження зменшиться, тому що діти зможуть обрати предмети, зрозуміти, чи це їм підходить, чи ні, і, що важливо, змінити профіль.
У теорії такі зміни мали б полегшити навчання і, відповідно, подальший вибір професії.
Яким чином відбуватиметься набір у ліцеї?
Поки не бачимо нормативно-юридичної бази документації, як це все відбуватиметься в академічних ліцеях. В уряді обіцяють оприлюднити її незабаром. Але щодо здачі екзаменів, НМТ чи ЗНО — їх не мало б бути для зарахування, держава про це не говорить. Бо хочуть також зробити цей перехід легким і не таким стресовим для дітей.
Єдине, на що звернути увагу: Ліцей імені Миколи Сабата й Івано-Франківський природничо-математичний ліцей завжди мали невелику кількість місць. Якщо туди захоче вступити більше учнів, то в закладах мають право зробити певні вступні прослуховування чи відбіркові тести. Звісно, якщо там не буде вільних місць і треба якось відсіяти певну частину дітей, то це нормально, якби заклади зробили певні іспити та визначили, хто проходить згідно з набраними балами, а хто — ні.
Щодо організації. У мережу ліцеїв планували зарахувати Ліцеї №19 і №25. Утім, через протест батьків учнів заклади вилучили з проєкту.
Так, справді, спершу планувалося, що ці два заклади стануть академічними ліцеями. Після протестів батьків учнів ми переглянули це рішення.
У цьому районі є ще кілька навчальних закладів — №10, №20, №22, №15. Щоб створити академічний ліцей для 10–12 класів, потрібно було забрати початкову ланку. Тоді запропонували варіант саме з Ліцеями №19 і №25, адже там було небагато першокласників. Але з огляду на реакцію громади ми змінили рішення.
Разом із тим, ніхто не забороняє департаменту впродовж 2026 року шукати інші приміщення або варіанти для створення академічного ліцею старшої школи. У нас уже є певні напрацювання, але потрібно провести додаткові планування та прогнози — зокрема, оцінити, чи збільшиться кількість дітей у цьому мікрорайоні.
Скільки десятих класів планують відкрити у ліцеях з першого вересня 2027 року?
Орієнтуємося на 60 десятих класів.
Приблизно маємо щороку до трьох тисяч дев’ятикласників і з них половина, близько 1 500 дітей, йде в десятий клас. Так було до повномасштабного вторгнення і зараз теж подібна ситуація.
Що буде протягом 2026 року не знаємо. Можливо, кількість учнів зменшиться або ж навпаки збільшиться внаслідок нових містян, які приїдуть, або дітей, які повернуться з-за кордону. Розглядаємо обидва варіанти: при збільшенні, коли візьмемо додаткові ліцеї, та при зменшенні — коли не буде потрібно додаткових закладів.
Чи вистачить тоді місць у нових ліцеях для всіх дітей?
У ліцеях, де вчитимуться 10-12 класи, не має бути початкової школи, але середня — допускається. Гіпотетично Ліцей №2 завжди мав класи з 5 по 12, і він може зберегти ці класи. Але можемо забрати звідти, наприклад, п’яті чи шості класи й на їхнє місце завести десяті.
Закон дозволяє робити такі зміни й залишати тільки 10-12 класи. Припускаємо найгірший варіант, коли не знаходимо альтернативного закладу, не добудовуємо його, то можемо вивести, починаючи з п’ятих, певні класи з академічних ліцеїв і залишити 10-12.
Але розглядаємо це як додатковий варіант і пропрацьовуємо його наразі.
Чи треба буде дітям, які зараз в дев’ятому класі, переходити до іншої школи? Чи вони зможуть довчитися у своєму навчальному закладі до 11 класу?
Діти, які зараз в дев’ятому класі, завершать 11 класів у своїх закладах і не йтимуть у 12 клас. Ці діти потрапили на умовну «межу» реформи.
Те ж стосується десятикласників, котрі вже наступний рік будуть в 11, закінчуватимуть свою школу. Освітній рік рахується з 2025 по 2026 роки, потім — з 2026 по 2027. Тому вони підуть тільки в 11 клас і все.
Чи передбачає реформа скорочення педагогічних кадрів?
Ми категорично не хочемо звільнень. Це робочі місця, це родини, це долі людей. Ми одразу поставили завдання, щоб уникнути скорочень.
Звісно, може бути зменшення навантаження, адже якщо вчитель викладав предмети у 10–12 класах, годин може стати менше. Але директори шкіл мають можливість довантажити таких педагогів іншими обов’язками — наприклад, класним керівництвом, гуртковою роботою чи викладанням у молодших класах.
Разом із тим, кожен заклад освіти є окремою юридичною одиницею, тому директор має певні управлінські повноваження. Якщо виникають об’єктивні причини для кадрових змін, рішення ухвалюються на рівні конкретного закладу.
Проте ми ще раз підкреслюємо: реформа не повинна стати причиною масових звільнень. Наше завдання — максимально зберегти колективи й забезпечити педагогам стабільність.
Чи доведеться учням тоді далеко їздити до свого ліцею?
Ліцеї, бачимо, не можуть бути біля кожного будинку. Можливо й доведеться. Але мова йде про старші класи, а це все ж таки діти після дев’ятого класу, які самостійно зможуть подолати якийсь шлях в межах міста.
Для цього в громаді вже давно є безплатний необмежений проїзд у громадському транспорті для школярів.
Якщо ліцей не поруч — чи передбачають підвезення дітей?
Держава говорить, що мусить бути довіз автобусами в ліцеї. Теоретично мали б бути передбачені кошти й на підвезення. Адже є фінансування, яке обіцяють на переобладнання академічних ліцеїв.
Як це буде, поки точно не можемо сказати.
У чому конкретна користь для учнів від реформи?
Загалом мета реформи — це не лише виокремити всіх старшокласників в одну школу, а й подавати їм цікаво матеріал, мати відповідне обладнання для того, щоб краще засвоїти його.
Для навчання по-новому треба ще і якесь технічне забезпечення, відповідні меблі, матеріали для досліджень. До прикладу, ліцей імені Романа Шухевича вже отримав перший транш у співвідношенні з міським бюджетом. Так, з державного бюджету виділили майже десять мільйонів гривень, а з міського — майже два.
У цьому ліцеї вже робимо ремонти згідно з реформою. Йдеться, зокрема, про капітальні ремонти у кабінетах хімії, біології, географії — переобладнання кабінетів під сучасні лабораторії, де можна поглиблено практикуватися, робити досліди. Окрім цього, облаштують і STEM-лабораторію. Паралельно осучаснюють ще два навчальні кабінети.
Також закуплять необхідне обладнання, різноманітні матеріали для проведення цікавого уроку, столи для групових занять, підведення до них світла, води, аудіо, візуальних елементів. Попередньо, на початку 2026 року зможемо презентувати ці оновлені кабінети в Ліцеї імені Романа Шухевича.
Як ви вважаєте, чи допоможуть ці зміни дітям краще навчатися або легше вступати до вишів?
Це покаже час. Загалом реформа мала б допомогти, адже дитина вчитиме те, що їй цікаво і що пов’язане з майбутньою професією. Якщо учень — гуманітарій, він не витрачатиме стільки часу на точні науки, як зараз, а зосередиться на своїх профільних предметах. Інші дисципліни залишаться, але в меншій кількості — щоб дати загальне уявлення.
З одного боку, це цікавий досвід, який уже давно працює в європейських країнах. Але чи зараз він на часі — питання. Ми маємо розуміти, що впроваджуємо реформу під час повномасштабної війни. І це створює додаткові труднощі.
Багато дітей нині перебувають за кордоном або навчаються на сімейній формі. Документи є, а дитина фізично не відвідує школу. Хтось живе в місті, хтось — за межами України. Це ускладнює процес зарахування, переведення, формування класів і навчальних планів.
Якби не війна, реформа могла б відбуватися спокійніше. А зараз будь-які зміни — це завжди болісно, бо доводиться враховувати безпекові умови, стан укриттів, логістику. Іноді просто неможливо створити ліцей, бо в будівлі немає укриття.
Тому, звісно, ми б хотіли, щоб реформу відтермінували. Але місто не має на це впливу — ми мусимо виконувати ті нормативи, які надходять згори.
