Болехівський міський суд розглянув справу про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, які закидали депутатці міської ради. Жінка, окрім депутатської діяльності, працює директоркою комунальної установи – територіального центру соціального обслуговування, що підпорядковується міському голові.
Правоохоронці склали на неї чотири протоколи за ст. 172-7 КУпАП («Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів»). Йшлося про те, що депутатка голосувала за рішення, де, на думку обвинувачення, мала особисту зацікавленість, йдеться у постанові від 5 вересня, передає “Бліц-Інфо”.
Зокрема, під час 41 позачергової сесії міської ради 10 квітня 2024 року депутатку обрали до складу постійної комісії замість вибулого колеги. Вона голосувала за це питання, і саме це правоохоронці назвали «особистою зацікавленістю», адже йшлося про неї саму.
Депутатка підтримала рішення про збільшення зарплати міському голові
Однак суд встановив, що депутати місцевих рад за законом зобов’язані входити щонайменше до однієї постійної комісії і працюють там на громадських засадах, без матеріальної вигоди. Тобто таке голосування – виконання обов’язків, а не прояв приватного інтересу.
Ще один протокол стосувався аналогічної ситуації – голосування за питання, де депутатку включили до складу іншої комісії ради. Тут суд також не знайшов ознак конфлікту, бо це була вимога законодавства і жодних доказів особистої вигоди не надали.
Окремо увага була прикута до голосування 12 червня 2024 року, коли депутатка підтримала рішення про збільшення зарплати міському голові. Правоохоронці стверджували, що це – конфлікт інтересів, адже саме мер є її безпосереднім керівником у Територіальному центрі.
Формулювання «особиста зацікавленість» залишилося голослівним
Проте суд наголосив, що у протоколі не було наведено доказів, що таке голосування принесло депутатці приватну вигоду чи прямо вплинуло на її об’єктивність. Формулювання «особиста зацікавленість» залишилося голослівним.
Протоколи також стосувалися кількох інших випадків, коли депутатка брала участь у голосуваннях, що стосувалися комісійної роботи. Але суд зазначив: жодних підтверджень того, що її рішення були упередженими або порушували інтереси громади, не надано.
Суд детально проаналізував різницю між «потенційним» і «реальним» конфліктом інтересів. Потенційний – це коли приватний інтерес лише теоретично може вплинути на рішення, а реальний – коли є доведена суперечність між приватним інтересом і службовими повноваженнями, яка фактично впливає на об’єктивність голосування.
У цій справі не було доведено жодної конкретної вигоди чи реального впливу приватного інтересу на прийняті рішення. Протоколи обмежувалися загальними фразами, а доказів не надали.
Справу закрили повністю
Суд також послався на практику Європейського суду з прав людини: усі сумніви щодо вини особи трактуються на її користь, а суд не може самостійно збирати докази, бо тоді втрачає незалежність.
У підсумку суд постановив: два протоколи (№178, №179 від 03.04.2025) суд закрив через закінчення строків притягнення до відповідальності. Ще два протоколи (№176, №177 від 03.04.2025) – через відсутність складу правопорушення, адже не доведено, що депутатка мала приватний інтерес або діяла в особистих цілях.
Таким чином, справу закрили повністю. Суд підкреслив, що голосування депутатки стосувалися виконання її законних повноважень, а не приватної вигоди.
Постанова набирає чинності після закінчення 10-денного строку на апеляцію. Якщо обвинувачення оскаржить її, справу розглядатиме Івано-Франківський апеляційний суд.
