За два тижні після інавгурації ставлення до України нового-старого президента зазнає змін. Пише Главком
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Рівно два тижні тому відбулася інавгурація президента США Дональда Трампа. Соціологічна компанія Gallup, котра з 1953 року досліджує, з яким рівнем довіри/недовіри заступає на посаду обраний американський лідер, зафіксувала у випадку з Трампом новий антирекорд.
Найбільшим рівнем довіри користувався Джон Кеннеді у 1961-му (йому довіряли 72%, а не довіряли – 6% респондентів). На другому місці розташувався Дуайт Ейзенхауер – у 1953-му з нього й почалося заміряння рейтингів, а його баланс довіри/недовіри становив 68% та 7% відповідно. Третє місце у 2009-му посів Барак Обама – йому, як і Ейзенхауеру довіряли 68%, але не довіряли 12%.
Що ж стосується Трампа, тому у 2025-му йому довіряють 47%, а не довіряють 48%. Під час першої каденції Трамп мав паритет – перша та друга група респондентів становила по 45% кожна. Нині рівень недовіри ще вище, та й загалом Трамп – перший за останні 70 років президент, недовіра до якого (хай навіть на один відсоток) вже превалює над довірою.
У коментарях до свого дослідження компанія Gallup зазначає, що Трамп також є перший президентом, довіра до якого – як під час першої, так і під час другої каденції – не піднімалася вище 50%.
Війна? Вже не 24 години…
Така хитка позиція викликана рядом останнім заяв Трампа, частина з яких не знаходить загальної підтримки. Так, опитування YouGov, проведене на замовлення CBS News, засвідчило, що 61% респондентів не схвалюють бажання Трампа отримати контроль над Гренландією. А у матеріалі The New York Times йшлося про те, що більшість членів Республіканської партії, яких попросили висловити свою думку, не підтримують запровадження тарифів і мит для експорту з інших країн.
На сьогодні не існує опитування, яке б показало, як американці ставляться до нової риторики команди Трампа з приводу російсько-української війни. Та це, зрештою, і неважливо. Досить того, що заяви Білого дому викликають занепокоєння, а подекуди і шок в української аудиторії.
У Трампа – найвищий рейтинг недовіри
інфографіка: Gallup
«Главком» зібрав п’ять найбільш промовистих цитат щодо війни нового-старого президента США та його соратників, зокрема спецпредставника президента з «української проблеми» Кіта Келлога.
«Це не буде схоже на Афганістан, де війна тривала чотири роки. Це має бути короткостроковим рішенням для обох націй, і не тільки для них. Це добре для Сполучених Штатів, для світу», – сказав Келлог в інтерв’ю Fox News. Відповідаючи на питання журналіста щодо тривалості російсько-української війни, він зазначив, що «це місяці, а не роки».
Отже, вже не йдеться про те, що Трамп здатен покласти край війні упродовж 24 годин з моменту інавгурації. Термін, як бачимо, знадобився довший.
1. З Путіним проведено «дуже серйозні дискусії»
31 січня Трамп заявив, що його адміністрація вже провела «дуже серйозні» дискусії з Росією щодо війни проти України. Про що саме йшлося, і на якому рівні було проведено ці «серйозні дискусії», Трамп не уточнив.
«Ми будемо говорити, і я думаю, що, можливо, зробимо щось значне. Ми хочемо покласти край цій війні. Ця війна не почалася б, якби я був президентом», – додав він, вкотре закцентувавши свою визначну роль у встановленні миру.
На запитання, чи спілкувався Трамп безпосередньо з Путіним, господар Білого дому заявив, що «не хоче» відповідати. Так цей діалог передало агентство Associated Press.
У цій новині поганим є те, що принцип «нічого про Україну без України», якого дотримувався, зокрема, Джо Байден, порушено. За нашою спиною вже зараз тривають якісь перемовини, якщо вони, звісно, не є плодом фантазії Трампа.
Путін і Трамп під час саміту G20 у 2017 році
фото: Associated Press
2. Зеленський – «не ангел» і «не повинен був допустити цієї війни»
Однак в контексті висловлювань Трампа є цитата, яка розчаровує, ба навіть шокує ще більше. 24 січня в інтерв’ю телеканалу Fox News президент США сказав – дослівно – таке.
«Зеленський – не ангел (…). Він бореться з набагато більшим суб’єктом, набагато більшим, набагато потужнішим. Він не повинен був цього робити, тому що ми могли б укласти угоду (…) Він (Зеленський) не повинен був допустити цієї війни», – заявив Трамп.
Несподіваним чином провина путінської Росії та її правителя, котра не маючи жодного приводу, атакувала меншу та слабшу сусідню країну, перенесена на президента України Володимира Зеленського. А те, що Україна «бореться з набагато більшим суб’єктом», раптом стало… недоліком держави, яка прагне зберегти свій суверенітет та, власне, саме існування.
Із Володимиром Зеленським у Нью-Йорку 27 вересня, 2024 року
фото: Reuters
3. «Скоєне Путіним – це жахливо», але Україна має піти на поступки та не плекати ілюзій?
Цю цитату можна було б розбити на дві окремі частини. У першій частині державний секретар США Марко Рубіо заявив, що «скоєне Путіним – це жахливо», але США і Захід у війні «теж припустилися помилок».
«Неправильно, що ми якимось чином призвели до того, що дозволили людям повірити у те, що Україна здатна завдати поразки Росії, відштовхнути все до того стану, який був у 2012 чи 2014-му, коли Росія захопила Крим», – сказав він 31 січня у розмові з журналісткою Мегін Келлі.
До відома Рубіо, «скоєне Путіним» виглядає так: українці під зруйнованим мостом намагаються перетнути річку Ірпінь. 5 березня 2022 року
фото: The Washington Post
А ось і друга половина цитати:
«Обидві сторони платять страшну ціну у цій війні, обидві сторони розуміють, що вони не досягнуть своїх максималістських цілей і потрібно проробити значну роботу».
В перекладі з езопової мови на українську це означає, що від України очікується відмова від вже анексованих Росією територій. А якщо у когось є сумніви у правильності інтерпретації, то є ще одні слова Рубіо, озвучені ним 21 січня.
Тоді, як повідомляв CNN, Рубіо наголосив, що «досягнення миру є пріоритетом для адміністрації президента Дональда Трампа», але цей процес «буде складним і вимагатиме значних поступок з обох сторін».
4. «Створювати важелі впливу як на українців, так і на росіян»
У контексті поступок, котрих від нас чекає Америка, знову повернемося до Кіта Келлога і наведемо його слова про те, як саме збирається діяти Трамп, щоб посадити за стіл переговорів Зеленського та Путіна і покласти край війні.
«Він (Трамп) точно знає, що він робить, знає, де чинити тиск, але важливіше те, що він буде створювати важелі впливу як на українців, так і на росіян (…). Він чудово укладає угоди, він знає, як застосувати важелі».
Про це Келлог заявив в ефірі Fox News, мабуть, навіть не усвідомлюючи, як цинічно звучить сказане, адже не українці розпочали цю війну, проте саме на всіх збирається тиснути американське керівництво.
«Мені подобається думати, що ми можемо отримати щось у короткостроковій перспективі… Я хотів би побачити зворотний відлік 100 днів», – додав представник Трампа.
Окупація України на початку Другої світової: на фото депортація українських жінок на примусові роботи до Німеччини. Тоді союзники не казали, що Гітлеру слід йти на поступки і не намагалися тиснути на «обидві сторони»
фото: Bild, 1942 рік
Нам теж подобається думка про мир, проте цікаво, як відреагували би Сполучені Штати, якби хтось почав тиснути на них – з метою примусити до відмови від частини територій? «Главком» нещодавно писав про те, як «приростала» землями Америка, не гребуючи де перекупництвом, а де й анексією окремих штатів.
5. «Більшість демократичних країн проводять вибори під час війни»
І знову – бенефіс Кіта Келлога. Сполучені Штати хочуть, щоб Україна провела вибори, можливо, до кінця року, особливо якщо Київ зможе домовитися про перемир’я з Росією в найближчі місяці, сказав Келлог агентству Reuters. Він нагадав, що українські президентські та парламентські вибори, призупинені під час війни з Росією, «потрібно завершити».
«Більшість демократичних країн проводять вибори під час війни. Я вважаю, що це важливо, – додав Келлог. – Я вважаю, що це добре для демократії. У цьому краса міцної демократії, у вас потенційно є більше ніж одна людина».
Історична складова такої безапеляційної заяви, звісно, є також важливою. Цікаво було б почути від пана Келлога приклади демократичних країн, які голосували на виборах під масованими обстрілами.
Можливо, він має на увазі Британію часів Другої світової? Так, цей приклад підходить, але є нюанс: Вінстона Черчилля було обрано прем’єром у травні 1940-го, а масовані нальоти німецької авіації на Британію почалися у серпні. Хоча – так, формально Британія вступила у війну з перших же днів, а коректніше – 3 вересня 1939 року.
Або, можливо, Келлог хотів нагадати про те, що у самій Америці президентські вибори (переобрання Рузвельта) проходили також під час Другої світової? Тут вже, як кажуть, no comments.
Вінстона Черчіля було обрано прем’єром під час війни, але бойові дії на той момент у Британії іще не почалися. На фото: Друга світова завершилася, і з балкону Букінгемського палацу народ вітають (зліва направо) принцеса Єлизавета, королева-мати Єлизавета Боуз-Лайон, Вінстон Черчіль, король Георг VI та принцеса Маргарет
фото з відкритих джерел
І насамкінець
Але повернемося від історії до сучасності. Оскільки Путін вважає президента України Володимира Зеленського нелегітимним (з огляду на бекграунд самого Путіна та історію виборів у РФ звучить, звісно, анекдотично), то можна припустити, що нова вимога американців відносно виборів – підігрування Росії. Або спроба зірвати перший раунд гіпотетичних перемовин руками України.
Резюмуючи: простір для інтерпретації слів Трампа та його команди може бути яким-завгодно широким. Складно взяти на себе відповідальність, стверджуючи, що хтось з американських високопосадовців мав на увазі саме це, а не інше. Тому огляд цитат ми просто завершимо ще однією цитатою.
Дональд Трамп, який обіцяв закінчити війну в Україні, підриває власні обіцянки щодо встановлення миру. Про це, зокрема, свідчить його небажання надавати Києву допомогу – таку думку висловив оглядач відділу європейських справ Лі Гокстедер у своїй колонці у The Washington Post від 31 січня.
«Що стосується нагляду за можливим припиненням вогню та гарантування безпеки України – без чого перемир’я було б безглуздим, враховуючи неоімперіалістичні амбіції Москви – він вважає це проблемою Європи», – пише Гокстедер.
Автор зазначає: Європа не може зупинити війну в Україні без США, але так само як і США не можуть цього зробити без європейської участі. «Але замість того, щоб заохотити європейських союзників і дати зрозуміти, що Вашингтон прикриє їхню спину, Трамп обрушився на них з агресією і зловживаннями», – зауважує оглядач.
А тому ситуація нині видається такою, яка зайшла у глухий кут. Але насправді ситуація залежить від наступних цитат Трампа і його соратників, яких передбачити вкрай важко.
Наталія Лебідь, «Главком»
