В Івано-Франківську 31 серпня відбулася акція “Не мовчи! Полон вбиває!” на підтримку військовополонених та зниклих безвісти. Рідні, друзі та побратими воїнів, які перебувають у російській неволі, вишикувалися з плакатами на перехресті вулиць Вовчинецької, Івасюка й Надрічної та закликали водіїв сигналити.
Як пройшла акція — у репортажі Суспільного.
Чоловік співорганізаторки акції Лілії Гуртовської перебуває в полоні понад 3 роки. Лілія каже, що рідні військовополонених та зниклих безвісти не мають права опускати руки, тому продовжуватимуть збиратися на такі заходи, доки їхні близькі не повернуться додому.
“Буває важко морально, фізично, але ми не маємо права здатися, тому що ми — їхня рука допомоги, що має витягнути їх з того пекла. Акції справді допомагають дізнатися світові про те, що проходять наші рідні у полоні, не дають забувати людям. Такі заходи важливі й для самих захисників, які вийшли з полону, тому що вони бачать, що їх не забували”, — говорить Лілія Гуртовська.
З її слів, щонайменше 20 військових, чиї родичі брали участь в акціях від початку повномасштабної війни, повернулися з полону.
Прикладом цього є історія сім’ї Олени Завгородньої, яка переїхала в Івано-Франківськ з окупованої частини Херсонщини. Її сина, воїна Херсонського прикордонного загону, 24 серпня 2024 року повернули в Україну після 914 днів полону. Зі слів Олени, до дня звільнення вона щоразу відвідувала акції на підтримку полонених.
“На мою думку, такі заходи потрібні, бо якщо не ми, то хто? Я буду стояти до кінця, поки не звільнять усіх. Вони для мене всі герої, вони мені всі, як діти”, — каже Олена Завгородня.
Учасниця акції Дар’я Калинюк говорить, що її син, військовослужбовець 115 бригади, зник безвісти 15 місяців тому. В Івано-Франківськ на акцію жінка приїхала зі села Підвербці, що за майже 50 кілометрів від міста.
“Я приїхала поділитися своєю бідою і підтримати всіх інших. Нас тут багато. Якщо мовчати, то ніхто нічого робити не буде, а так нагадуємо, що вони є, ці болячки. Ми звертаємося до всіх, хто може допомогти знайти й повернути наших рідних”, — говорить Дар’я Калинюк.
Водії автомобілів і громадського транспорту, які проїжджали перехрестя Вовчинецької — Івасюка — Надрічної сигналили на підтримку учасників акції.
