В Івано-Франківську вже понад десять років триває судова боротьба за добудову житла на вулиці Мулика, 33 неподалік залізничного вокзалу – мешканці просять зняти арешт з об’єкта, аби завершити будівництво самостійно.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Це історія обману, незавершеного будівництва та багаторічних судових процесів, що затяглись на майже два десятиліття, пишуть Версії.
Ошукані інвестори житлового будинку в районі залізничного вокзалу по колишній вулиці Гаркуші, 33 (сьогодні це вулиця Михайла Мулика) в Івано-Франківську продовжують боротися за свої квартири вже майже два десятиліття.
Кооператив, створений постраждалими громадянами, який отримав земельну ділянку в оренду для завершення будівництва, досі не може розпочати роботи через накладений судом арешт на об’єкт незавершеного будівництва.
Гаркуші,33: дванадцять родин залишились без квартир
Історія цього довгобуду розпочалася ще у 2007 році, коли дванадцять інвесторів внесли повну вартість за свої майбутні квартири. За словами одного з постраждалих, Валерія Іваненка, інвестори сплатили значні суми – від 50 до 100 тисяч доларів залежно від кількості кімнат у квартирі.
«Я за двокімнатну квартиру тоді заплатив 50 тисяч доларів, продавши свою власну двокімнатну квартиру. А моя сусідка за трикімнатну віддала 100 тисяч. Це були величезні кошти навіть на той час», – розповідає Валерій Іваненко.
Вже понад 15 років він з дружиною змушений орендувати житло.
Замовником будівництва виступила приватна підприємниця Ілона Фолюшевська, яка орендувала земельну ділянку площею 0,0400 га за вказаною адресою. Згідно з домовленостями, інвестори мали отримати свої квартири ще в 2009-2010 роках, проте цього не сталося. Будівництво зупинилося після зведення лише першого цокольного поверху.
Коли стало зрозуміло, що забудовник не виконує своїх зобов’язань, інвестори звернулися до правоохоронних органів. У 2011 році була порушена кримінальна справа за статтею 190 частина 4 Кримінального кодексу України – шахрайство, вчинене групою осіб в особливо великих розмірах.
Майнові права визнані, але об’єкт – під арештом
Будівельно-технічні експертизи, проведені в рамках кримінального провадження, встановили, що з коштів, отриманих від інвесторів, на будівництво було витрачено не всі: близько мільйона гривень було привласнено підозрюваними у шахрайстві.
«Дві будівельно-судові експертизи, київська та львівська державні, описали і це визначили, тому була порушена кримінальна справа за статтею 190, Шахрайство, частина 4 – шахрайство групи осіб в особливо великих розмірах. Де підозрюваним у шахрайстві загрожує від 5 до 12 років покарання”, – пояснює Валерій Іваненко.
Однак, незважаючи на відкрите кримінальне провадження, судові засідання постійно переносяться, зокрема і через неявку обвинувачених або їхніх адвокатів. За словами потерпілих, підозрювані Єгор Білогорський та Ілона Фолюшевська постійно знаходять причини для перенесення судових засідань – то надають довідки про хворобу, то про перебування в лікарні, то про травму, а то і просто «забувають» прийти на судове засідання.
«Є двоє підозрюваних у шахрайстві, у них троє адвокатів – це п’ятеро осіб, і колегія суддів – троє суддів. Разом це восьмеро осіб. Вони систематично або по черзі ходять у відпустки, хворіють, перебувають у відрядженнях і, як правило, у призначені дні судових засідань розгляд справи по суті переноситься на місяці. Ці підозрювані у шахрайстві постійно надають довідки про хворобу, та навіть про стаціонарне перебування в лікарні – то про ковід, то травму ноги, то ГРЗ та навіть про нервові розлади. Ми приходимо на суд, а він відкладений, перенесений. Більшість потерпілих пенсійного віку, важко добираються з віддалених районів області, одна з потерпілих померла, так і не дочекавшись омріяного житла, за яке все сплачено. Кожного разу засідання переносять на 1-1,5 місяці, і так всі ці роки з 2013-го. Ми не можемо домогтися нічого», – бідкається Валерій Іваненко.
Новий забудовник готовий завершити будівництво
У 2013 році ошукані шахраями власники непобудованих квартир створили обслуговуючий кооператив «Квартал-Гаркуші №33», щоб самостійно завершити будівництво. Попри те, що Ілона Фолюшевська регулярно продовжувала оренду земельної ділянки (хоча згодом перестала сплачувати орендну плату), жодних будівельних робіт не проводилося. Лише в липні 2015 року Івано-Франківська міська рада відмовила їй у продовженні терміну оренди.
Інвестори звернулися до суду з вимогою визнання майнових прав на частину об’єкта незавершеного будівництва, і 23 квітня 2015 року Івано-Франківський міський суд задовольнив їхні позовні вимоги. Фолюшевська оскаржувала це рішення в апеляційному та Вищому спеціалізованому судах, проте безуспішно.
На підставі цих судових рішень, у жовтні 2016 року обслуговуючий кооператив «Квартал-Гаркуші №33» отримав у оренду земельну ділянку на 5 років для завершення будівництва. Однак, незважаючи на підтримку міської влади, інвестори й досі не можуть розпочати будівельні роботи через накладений арешт на об’єкт незавершеного будівництва.
«Ми створили з постраждалих кооператив. Звернулися до міської ради з проханням: дайте нам цю земельну ділянку в оренду і ми вже самі добудуємо. Мер міста і міська рада пішли нам, потерпілим, назустріч і своїм рішенням надали земельну ділянку в оренду. Але є накладений арешт на цей об’єкт незавершеного будівництва. Наші майнові права визнав Вищий спеціалізований суд в Києві, а наш міський суд не хоче зняти арешт з цього фундаменту з цоколем, який постійно руйнується. Про це свідчать результати двох додаткових державних експертиз технічного стану об’єкта, проведених на замовлення потерпілих. Потерпілі подали клопотання до суду про зняття арешту з цього об’єкту або передачі його на відповідальне зберігання членам створеного кооперативу з можливістю добудови власними силами, оскільки відпала потреба в його арешті. Але суд навіть не розглядає клопотання, подане згідно законодавства, з представленими аргументами, згідно яких це рішення можливо прийняти до завершення справи згідно ст.174 КПК. Це дало б змогу давно добудувати цей об’єкт. А обласна прокуратура та її представник, який мав би активно захищати справедливість і права потерпілих в суді, зайняли позицію лише спостерігачів» – скаржиться Валерій Іваненко.
Ошукані франківці надсилали скарги голові Івано-Франківського апеляційного суду, обласному прокурору і в Офіс генерального прокурора, приходили на сесії міської ради та писали листа президенту Володимиру Зеленському – але остаточне рішення по справі досі не ухвалене.
«Розгляд справи постійно переноситься, затягується з єдиною метою – її закриття за завершенням терміну давності, а відповідно і об’єкт й надалі перебуває під арештом та руйнується під відкритим небом вже 16 років, а потерпілі, без квартир», – додає Валерій Іваненко.
Кооператив уже знайшов забудовника, готового добудувати об’єкт незавершеного будівництва, але розпочати роботи неможливо через накладений арешт. За попередніми домовленостями, забудовник зобов’язується добудувати 12 квартир для членів кооперативу, а решту приміщень зможе реалізувати самостійно як компенсацію за виконані роботи.
«Забудовник є, готовий забудувати. Він каже, як тільки суд зніме арешт, він тоді заключить угоду з потерпілими та розпочне добудову. Він обіцяє нам побудувати наші квартири, всі 12, та не брати додаткові кошти», – пояснює Валерій Іваненко.
Згідно з проєктом, будинок має бути 10-поверховим, з одним під’їздом та ліфтом. На кожному поверсі планується розташувати по три квартири. Загалом у будинку буде близько 30 квартир, включаючи 12 квартир для постраждалих інвесторів.
«У всіх постраждалих, які десятки років ходять за справедливим вироком до суду, і на кожному засіданні якого лунає звернення до слуг народу «ваша честь», особливо коли 25-й раз переноситься чергове засідання з підстав, запланованих заздалегідь підозрюваними у шахрайстві та їх адвокатами, виникає бажання закричати на увесь світ: «Де, ваша честь, вся наша судова система України з її слугами народу? Де чесне правосуддя? Де новий КПК, який захистить громадян від шахраїв, а не цей, який створили Януковичі, Пшонки, Портнови та інші стратегічні шахраї – для себе і шахраїв інших?» А у відповідь тиша і ехо. А шахраї, як завжди «голі і босі», бо все майно переоформлено на родичів або підставних осіб. Але відразу після зупинки будівництва на Гаркуші у 2009 році та сама будівельна компанія переїхала на новий об’єкт будувати маєток біля озера одному з підозрюваних за вкрадені у нас кошти, звісно на підставну особу. А він такий хворий, що відвідує спортклуб і пересувається на коштовному авто, а відшкодувати призначені судом кошти виконавча служба жодної гривні не в змозі, бо все майно на підставних осіб. Ось таке у нас правосуддя і така у них «честь». І цікаво, про який стан правосуддя в області звітує кожного року обласний прокурор на сесії обласної ради?», – резюмує Валерій Іваненко.
Історія будинку на Гаркуші, 33 залишається відкритою вже понад 17 років. Для постраждалих інвесторів вона стала багаторічною боротьбою не лише за квадратні метри, а й за справедливість, правосуддя та людську гідність.
«Ми вже не просимо допомоги – ми лише хочемо, щоб нам не заважали добудувати те, за що ми давно заплатили», – зазначив Валерій Іваненко.
