Цінна наукова колекція Херсонського державного університету, яка включає рідкісні опудала тварин, серед яких акула, пелікан, борсук та навіть столітній полярний ведмідь, була евакуйована до Івано-Франківська через постійні обстріли, де наразі знаходиться під опікою Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Унікальна зоологічна колекція Херсонського державного університету, яка формувалась протягом майже століття та містить неповторні експонати представників фауни різних куточків світу, отримала нове тимчасове місце розташування в Івано-Франківську, куди була евакуйована зусиллями працівників вишу та волонтерів після загострення безпекової ситуації в Херсоні, де експонати опинилися під постійною загрозою знищення внаслідок ворожих обстрілів.
Рішення про переміщення цінних наукових матеріалів на захід України було прийняте після ретельного аналізу ситуації та визнання неможливості гарантувати збереження колекції в Херсоні, про що розповів один із відповідальних за евакуацію експонатів: “Після вже визволення Херсона всі сподівалися, що все буде добре, все буде нормально, і думали, чи рухати ці всі речі, чи не рухати, як їх зберігати. Враховуючи те, що якраз ця аудиторія музейна вона була з південного боку, а всі знають географію, що у нас трошечки з лівого берега ще сидять агресори, і вони, звичайно ж, обстрілювали це все, для того, щоб зберегти ці всі експонати, цю колекцію, було прийнято рішення евакуювати її”.
На сьогоднішній день івано-франківський прихисток став домівкою для 144 експонатів херсонської зоологічної колекції, серед яких представлені ссавці, птахи, гризуни та навіть плазуни, проте, на жаль, щонайменше 19 екземплярів через певні обставини залишилися у Херсоні, що викликає занепокоєння щодо їхньої подальшої долі з огляду на продовження обстрілів міста.
“Особливість музею була в тому, що він був закритий від денного світла шафами, шафи стояли стінками до вікна, і відповідно вікна підпадали під ураження уламками, під прямі прильоти і так далі”, – пояснив куратор колекції, демонструючи один із постраждалих експонатів – сокола без голови, який зазнав пошкоджень ще до евакуації колекції.
Особливу цінність, за словами фахівців, сьогодні мають експонати, які раніше вважалися поширеними, але через екологічну катастрофу, спричинену підривом Каховської греблі окупантами, стали рідкісними представниками фауни, що населяла затоплені території:
“Це мешканці якраз таки лівого берега, лівобережжя, ось тих масивів, ось тих величезних площ, які зазнали руйнувань, зазнали пошкоджень і зазнали величезних втрат після підриву Каховської дамби окупантами. І власне ось ці всі невеличкі, маленькі представники ссавців – хом’ячки, полівки, той же самий ємуранчик”.
Історія формування зоологічної колекції Херсонського державного університету сягає 30-х років минулого століття, але деякі експонати мають ще давнішу історію, зокрема, найстаріший мешканець музею – полярний ведмідь, вік якого перевищує 100 років, пережив уже три війни:
“Йому понад 100 років, можна його вважати як початківця, тобто він започаткував саме збір колекції. Він був евакуйований з Тарту, з Естонії, в 1917 році. Він приїжджає до Херсонського державного університету і от по сьогоднішній день він з нами. Він вже пройшов дуже довгий шлях, він є найстаршим експонатом”, – розповів Сергій, один із працівників музею.
Серед незвичайних експонатів колекції особливу увагу привертає двоголове теля, яке, за словами фахівців, є наслідком ембріональної патології:
“Це власне ембріональна патологія, тобто в зародку безпосередньо в телятка стаються ось такі речі, на кшталт сіамських близнюків. Тобто, десь далеко, глибоко в подробиці вдаватись не будемо, але це наслідки Чорнобильської катастрофи”, – пояснив спеціаліст, підкреслюючи наукову та освітню цінність цього незвичайного експонату.
Наразі евакуйовані експонати зберігаються у приміщенні Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, де триває кропітка робота над упорядкуванням музею та створенням належних умов для збереження цінної наукової колекції, а викладачі сподіваються, що згодом музей слугуватиме базою для навчання студентів, незважаючи на те, що більшість занять у виші наразі проводять в онлайн-форматі через безпекову ситуацію в країні.
Ця історія порятунку наукової спадщини стала яскравим прикладом співпраці між освітніми установами різних регіонів України та демонструє важливість збереження культурних та наукових цінностей навіть у найскладніших умовах, адже кожен врятований експонат – це не лише частина історії науки, але й свідчення незламності українського духу та турботи про майбутні покоління студентів та науковців.
