У Галичі, що на Івано-Франківщині, на подвір’ї місцевої родини виявили чотири вапнякові блоки, ймовірно, із церков княжої доби XII-XIII століть.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
На них знайшли сліди різьби, якою прикрашали тодішні храми, розповів Суспільному співробітник відділу археології національного заповідника “Давній Галич” Ігор Креховецький.
Окрім того, два блоки мають чотирикутні отвори, що могли слугувати для металевих ґрат. Науковці припускають, що блоки повторно використовували при будівництві вікон, бійниць, вхідних дверей до веж Галицького замку й огорожі римо-католицького костелу Успіння Пресвятої Діви Марії.
Ігор Креховецький говорить: археологам зателефонувала представниця місцевої сім’ї Федорович та сказала, що знайшла на подвір’ї свого брата вапнякові камені.
“Коли ми прийшли, то побачили каміння вапняку, який був одним з будівельних матеріалів для спорудження галицьких церков та монастирів XII-XIII століть. На цих каменях ми знайшли сліди різьби, якою прикрашали галицькі храми, сакральні споруди у той час. Також пізніше блоки могли використовуватися як будівельні матеріали під час будівництва і реконструкції Галицького замку”, — розповідає Ігор Креховецький.
Він додає, що будинок родини Федорович — під схилом Замкової гори, де була західна оборонна стіна.
Каміння вапняку було будівельним матеріалом для спорудження галицьких церков та монастирів ХІІ-ХІIІ століть. Facebook/Національний заповідник “Давній Галич”
“Стіна впала внаслідок того, що після турецько-татарського нападу у 1676 році замок був частково зруйнований. Очевидно, каміння походять від заваленої замкової стіни й опинилися на подвір’ї родини Федорович. Ми вважаємо, що це — деструкція оборонної стіни або однієї з веж. У тому місці була судова вежа — одна з трьох основних Галицького замку”, — каже археолог.
Також неподалік подвір’я Федоровичів, де знайшли блоки, розташовувався римо-католицький костел Успіння Пресвятої Діви Марії, на місці якого зараз стоїть народний дім.
“Розглядаємо ще версію, що у XVII столітті з цього каменя могла бути огорожа навколо костелу”, — говорить Ігор Креховецький.
Серед вапнякових блоків, які знайшли, вцілів лише один. Решта — фрагменти, які вже перенесли у фондосховище національного заповідника “Давній Галич”. Зі слів Ігоря Креховецького, щоб доставити вцілілий блок, потрібна техніка.
“На двох блоках виявили чотирикутні отвори, які могли використовувати для залізних ґрат. Ми плануємо ще провести поверхневе дослідження. Можливо, щось вдасться виявити”, — каже Ігор Креховецький.
