Під час земляних робіт у Коломиї знайшли залишки будівель ХІХ століття. Зокрема, вдалося розкопати фундаменти та дерев’яні конструкції понад 150-річних будинків.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Про це у коментарі Суспільному розповів директор Музею історії міста Коломиї Юрій Плекан.
Він натрапив на підземелля на приватній території біля джерела Кляштор. Там будівельники рили шість котлованів.
Зі слів Юрія Плекана, вдалося відкопати підвальні приміщення з характерною для Коломиї кладкою фундаментів в три ряди.
“Як і в середмісті, ми побачили кілька шарів річкового прутського каменю, пересипаного піском з вапном. Потім йде колотий кар’єрний камінь і вже потім — складка суцільної коломийської цегли, це — вже аркові такі склепіння”, — пояснює Юрій Плекан.
Історик розповідає, що знахідки належать до середини XIX століття. Він припускає, що деякі з цих підвальних приміщень, ймовірно, були побудовані на початку XIX століття. Все через те, що в одному із шести котлованів на глибині трьох метрів виявили дубові бруси.
“Відкрилося кілька зрізів дубових брусів, які в дуже ідеальному стані збереглися, враховуючи, що кілька століть вони перебували на глибині. Були три бруси. І це свідчить про те, що там була попередня будова, можливо, навіть будівельний майданчик. Бо в цьому котловані є товстий шар гашеного білого вапна. Можемо припустити, що в середині XIX століття при будівництві Михайлівської церкви це використовувалося як майданчик для складання будівельних матеріалів, гасіння вапна”, — говорить Юрій Плекан.
З його слів, надалі дослідження цих підземель проводити не будуть, бо територія є приватною.
“Ми лише зафіксували в котлованах ці фундаменти, а будівництво продовжується. Це не охоронний об’єкт, він не був пам’яткою архітектури місцевого значення, тому ми дослідили, сфотографували й для історії міста просто зберегли факт, що на такому місці були такі підземні фортифікації”, — каже історик Юрій Плекан.
