“Грек” — командир протитанкового взводу 102 окремої бригади Сил територіальної оборони, що дислокується на Івано-Франківщині. Він служить з перших днів повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Свій шлях у війську “Грек” розпочинав бойовим медиком. Згодом очолив один із взводів бригади. За час служби військовослужбовець був двічі контужений, а нещодавно отримав травму хребта.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Про свою службу, виклики війни та важливість донатів “Грек” розповів Суспільному.
Медик “на нулі”
Повномасштабне вторгнення військовослужбовець зустрів в Ірпені. Звідти разом з друзями та сім’єю він виїхав на Івано-Франківщину. Одразу пішов у Надвірнянський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки й мобілізувався у військо. Понад два роки “Грек” служив на посаді ротного медика, хоча медичної освіти не мав. Всього необхідного навчився на спеціальних курсах й на полі бою.
На початку великої війни “Грек” служив ротним медиком. Військовослужбовець на псевдо Грек
“Бойовий медик безпосередньо працює на лінії зіткнення. Він вивозить кожного пораненого й передає далі. Були випадки, що хлопців без ніг, без рук віз. А це ж — мої друзі, побратими, з якими разом жили, ділили побут. Ти ж бачиш людину, хочеш їй допомогти, вона в тебе щось просить, а ти мало що можеш — просто хіба врятувати життя і все”, — каже “Грек”.
Нова посада — нові обов’язки
На початку 2025 року військовослужбовцю запропонували посаду командира танкового взводу одного з батальйонів 102 бригади.
“Я погодився. Мотивація була одна — хотів змінити щось на краще. Придумати, як вберегти хлопців, як їм допомогти. Я щиро вірив, що зможу, але це дуже-дуже важко. Складніше і відповідальніше, ніж я міг собі уявити”, — говорить “Грек”.
Боєць на позивний Грек з побратимами. Військовослужбовець на псевдо Грек
Військовослужбовець додає, що ніколи не посилає своїх побратимів у небезпечні місця, якщо сам не може бути поряд. Кожну операцію чи вихід на позиції командир здійснює разом зі своїми людьми.
“Ніколи люди не виїжджали без мене на відпрацювання. Я завжди з ними. Коли ти “вливаєшся” на позиції, то розумієш, як правильно робити певні речі. Наприклад, як зробити, щоб вас не знайшли, відпрацювати, нанести максимальне ураження ворогу. Зробити так, щоб твої побратими вийшли неушкодженими, щоб все було добре”, — говорить комвзводу.
Війна очима командира
Попри дві контузії, які “Грек” отримав за час своєї служби, він жодного разу не залишив позиції, бо не хотів підставляти своїх побратимів. Боєць каже: якщо хтось іде на евакуацію, то інший має його замінити.
“Якщо ти кажеш, що тебе потрібно евакуювати з контузією, то хтось інший мусить вийти замість тебе. І тому терпиш, поки не змінять. Прийшов, проколовся, “прокапався” й пішов назад”, — розповідає військовий.
“Грек” з побратимом. Військовослужбовець на псевдо Грек
Найтяжче поранення “Грек” отримав у липні 2025 поблизу Гуляйполя на Запоріжжі. Лікарі діагностували у нього серйозну травму хребта, закриту черепно-мозкову травму, опіки очей, забої та садна. Однак серед всіх, хто був на позиції, він — єдиний, хто вижив.
“Прилетіла артилерія 152 калібру. Мене викинуло з бліндажа, я втратив свідомість. Поки прийшов до тями, артобстріл закінчився. Побіг, відкопав рацію, викликав “евак”. Приїхав ротний бойовий медик і ми почали пробувати відкопати двох хлопців. Я на адреналіні працював — ще не розумів, що поранений”, — розповідає воїн.
Його побратими — Сергій і Василь — тоді не вижили. Їх “на щиті” повезли додому. “Грек” каже: йому дуже не вистачає друзів та їхньої підтримки.
“Вони — справжні герої. Всюди йшли, захищали свою Батьківщину. Ми від початку разом були: всім ділилися, жили, все розказували один одному. Напевно, тому в підрозділах ССО ніхто один одного не знає, бо це дуже важко — втрачати друзів”, — говорить “Грек”.
Після поранення командира протитанкового взводу евакуювали у Запоріжжя в лікарню, де він пробув 21 день. Потім його перевезли до Івано-Франківської обласної клінічної лікарні. Там бійця прооперували.
“Грек” в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні. Суспільне Івано-Франківськ
“Всім просто “пофіг”
Зараз “Грек” відновлюється. Він каже: під час реабілітації зіткнувся з байдужістю людей, що найбільше ранить тих, хто щодня ризикує життям заради спокою інших.
“Я їхав у лікарню — хвилина мовчання. Ніхто навіть не зупиняється. Всі їдуть, бо всім просто “пофіг”. І це — Івано-Франківськ! Скільки бригад звідси, скільки всього. Вийдіть на Пасічну о 9:00 — жодна машина не зупиниться на хвилину мовчання, не вшанує пам’ять тих, хто поклав життя заради інших”, — говорить “Грек”.
“Грек” із дружиною. Суспільне Івано-Франківськ
Після реабілітації — знову на фронт
Під час лікування “Грек” постійно перебуває на зв’язку зі своїми побратимами. Наразі військовий допомагає командиру роти збирати гроші для купівлі мобільного засобу радіоелектронної боротьби.
“Переносний РЕБ зручний тим, що ти можеш з ним іти. Ти не залежиш від одного генератора чи від однієї зарядки — взяв його зі собою і пішов, куди треба. Зараз проблеми з логістикою через ті самі FPV. Ти маєш іти по три, чотири, п’ять кілометрів, а то й більше, пішки. Відповідно, маєш бути чимось захищений. Зброя не має такої дії, як РЕБ. Ти його увімкнув і все в радіусі 300-500 метрів “впало”, — розповідає “Грек”.
Військовослужбовець на позивний Грек: “Донати — це наше життя”. Військовослужбовець на псевдо Грек
Військовий каже, що нині успіх українських бійців на полі бою великою мірою залежить від донатів.
“Донати — це наше життя. Нам держава дає FPV, а решту складників ми самі докуповуємо. Наприклад, якщо у дві тисячі гривень обходиться FPV, то 1700 гривень ти ще вкладаєш. Це — лише одна штучка, а їх на день можуть використати 50”, — говорить “Грек”.
Після одужання військовослужбовець планує повернутися на фронт.
