Краєзнавчий музей Делятина відроджує забуті традиції гуцульського краю, відновлюючи унікальні делятинські кептарі та зберігаючи колекцію з понад 650 робіт забутого художника Осипа Васьківа.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Про це Галці розповів завідувач музею Андрій Мисюк під час престуру в Делятинську громаду, який організувала «Асоціація міст України».
Краєзнавчий музей Делятина має багату і непросту історію. Початково заснований у 1961 році як кімната-музей Марка Черемшини при місцевій школі з ініціативи вчителя Тимофія Антонюка, заклад пережив періоди розквіту та занепаду. На початку 2000-х років через брак фінансування музей припинив свою діяльність, але у 2012 році завдяки підтримці обласного бюджету Делятинська селищна рада відновила приміщення і дала друге життя закладу, перетворивши його на повноцінний краєзнавчий музей.
Особливу увагу музей почав отримувати після створення Делятинської територіальної громади. З осені 2021 року музейний заклад розширився і тепер займає весь будинок, розташовуючись у 12 кімнатах. Експозиції знайомлять відвідувачів з багатовіковою історією краю, окремі кімнати присвячені видатним особистостям: адвокату Миколі Лагодинському, письменнику Маркові Черемшині та науковцю Михайлу Клапчуку.
Справжньою родзинкою музею є колекція робіт місцевого художника Осипа Васьківа. За словами Андрія Мисюка, довгий час вважалося, що творча спадщина митця безповоротно втрачена.
“В монографії про Делятинщину було написано, що багато робіт художника Васьківа недолугі сусіди здали на макулатуру, а для історії збереглося лише чотири маленьких роботи”, — розповідає Мисюк.
Однак у 2012 році, з Божою допомогою, як підкреслює завідувач, вдалося знайти у Львові близько 650 робіт художника, які протягом 48 років зберігав його родич Богдан Васьків. Зараз частина цих робіт представлена в сучасній виставковій галереї музею, а інші розміщені у трьох кімнатах фонду Васьківа на другому поверсі закладу.
Ще одним унікальним проєктом музею стало відродження традиційних делятинських кептарів — особливого виду гуцульських кожушків з яскравою вишивкою. За словами Андрія Мисюка, останній майстер з виготовлення делятинських кептарів помер у 1900 році, і на початок досліджень вдалося знайти лише три оригінальних вироби, один з яких був згодом викрадений з музею.
“Делятинський кептар відрізняється від інших гуцульських, використанням яскравих кольорів, трьох видів шкіри та особливою технікою капсулювання”, — пояснює завідувач музею.
У 2018 році завдяки підтримці обласної ради та місцевого бюджету було реалізовано проєкт з відновлення делятинських кептарів. Майстриня з Верховинщини Олена відтворила вісім автентичних виробів, які зараз зберігаються в народному домі Делятина. Також відновили 28 традиційних делятинських вишиванок — 14 чоловічих і 14 жіночих. Ці автентичні костюми використовуються під час святкувань, фестивалів та доступні для туристів, які бажають провести фотосесію в традиційному гуцульському вбранні.
Попри складнощі, пов’язані з війною, які призвели до зменшення туристичного потоку, Делятинський краєзнавчий музей продовжує зберігати і популяризувати унікальну культурну спадщину регіону. Для залучення більшої кількості відвідувачів найближчим часом планують відкрити конференц-зал з можливістю проведення виставок, що дозволить розширити культурні пропозиції закладу.
