Як модель із Коломиї стала заступницею командира бойового підрозділу морпіхів
Диван на коліщатках в темній вітальні

Як модель із Коломиї стала заступницею командира бойового підрозділу морпіхів

Автор: Петро Якимчук
30/07/2025 18:04
Будівництво шостого етапу в житловому районі.
Готелі Reikartz і контакти, Україна
купити iphone 15 Pro у Львові, ціни в Україні

Віта позувала для глянцю, працювала в Коломийській міській раді та керувала ресторанами, а зараз командує десантно-штурмовою ротою та відстоює гендерну рівність в українському війську

Два роки до повномасштабного вторгнення росії Віта жила в Італії: вивчала мову і подорожувала, пише Правда ІФ з посиланням на  Еспресо

Реклама: Місцеві пропозиції
Ціни на лазерну епіляцію у Києві
Лазерна епіляція пахв: Безкоштовно

Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!

“Я нічим особливим не займалася, вивчала мову і, як я завжди кажу, проживала своє найкраще життя”, – пригадує військова

Але після 24 лютого 2022 року Віта повернулася додому і повністю занурилася у волонтерську діяльність. У Коломиї, її рідному місті, відкрився волонтерський центр, там дівчина проводила дні з ранку до пізнього вечора.

“Там ми багато спілкувалися з військовими. І я зрозуміла: того, що я роблю, недостатньо. Я можу більше”, – каже вона.

Рішення долучитися до лав ЗСУ визрівало поступово. За кілька місяців від початку повномасштабного вторгнення вона пішла до територіального центру комплектування. Але там відмовили, навіть не раз.

“Один раз на місяць я заходила регулярно в ТЦК. Вони мене вже знали: “Добрий день, Віто, ще у вас є час, ще погуляйте”, – розповідає модель.

Віта не зупинялася. Продовжувала волонтерити, чекала, тренувалася, готувалася. І вже у жовтні 2022-го їй зателефонували з ТЦК.

“Навіть мої близькі друзі, які мене давно і добре знають, сказали: “Ну от, ми знали, що рано чи пізно ти туди потрапиш”, – продовжує дівчина.

До армії Віта прийшла вже з фахом психолога і від початку працювала за спеціальністю. Але війна швидко диктує нові ролі: дівчина опанувала тактичну медицину, допомагала евакуювати поранених із Кринок, а згодом стала заступницею командира бойового підрозділу.

“Це бойові завдання, це планування, це заводити людей на позиції, евакуація поранених. Моментами було страшно…” – ділиться вона.

Віта принципово не хоче жодних привілеїв у війську через те, що вона – жінка. І хоча побратими часто намагаються її вберегти від фізично важких завдань, Віта завжди поруч.

“Зимою треба дров наносити – я з усіма. Немає такого, що я щось не роблю. Я завжди за це борюся. А вони: “Та сядьте, посидьте, Віта Ігорівна, ми все зробимо”. А я кажу: ні, ми один колектив, ми робимо разом”, – розповідає дівчина.

Одним із найяскравіших і найскладніших моментів стала психологічна смуга перешкод на здобуття почесного берета морського піхотинця. Віта згадує ті вісім кілометрів, під час яких половина кандидатів просто зійшла з дистанції.

“Нас стартувало 12 – дійшли лише шестеро. Для мене це було дуже символічно, що я пройшла саме в травні. Клятву морпіха я склала 23 травня – у День морської піхоти. Саме тоді командир бригади урочисто вручив мені берет”, – пригадує вона.

Це стало її особистим рубіконом. Доказом не лише для інших, а й для себе самої.

Попри всі досягнення, будувати кар’єру в армії Віта не планує: після перемоги  повернеться до цивільного життя. Але поки повномасштабна війна триває, Віта продовжує працювати на перемогу України.