У сучасних умовах будь-яка господарська операція несе ризики — фінансові, юридичні та репутаційні. Тому перевірка контрагента перед укладенням договору стала обов’язковим етапом відповідального ведення бізнесу.
Надійний партнер — запорука стабільності, виконання зобов’язань і захисту від можливих шахрайських схем.
Навіщо потрібна перевірка контрагента
Перевірка допомагає виявити:
- фінансову нестійкість компанії;
- податкові ризики та статус платника ПДВ;
- судові спори, які можуть вплинути на виконання зобов’язань;
- наявність санкцій чи обмежень;
- факти шахрайської діяльності або співпрацю з фіктивними підприємствами;
- реальний статус керівника, власників і видів діяльності.
Для бізнесу це можливість уникнути збитків і підтвердити свою обачність (принцип due diligence), який сьогодні часто вимагають і банки, і податкові органи.
Основні етапи перевірки контрагента
1. Аналіз інформації в державних реєстрах
ЄДР (Єдиний державний реєстр юридичних осіб та ФОП)
Перевіряємо:
- офіційне місцезнаходження;
- КВЕДи;
- керівника та власників;
- дату реєстрації;
- стан юридичної особи (діюча, припинена тощо).
Невідповідності в даних можуть бути тривожним сигналом.
Податкова інформація
На сайті ДПС доступні:
- статус платника ПДВ;
- реєстр ризикових платників;
- інформація про анульовану реєстрацію;
- реєстр боржників.
Компанія, яка перебуває в «ризикових», може створити податкові проблеми вашим операціям.
2. Перевірка фінансового стану
Для юросіб варто переглянути:
- фінансову звітність;
- податкову історію;
- показники доходу, кількість працівників;
- наявність заборгованостей.
Це дозволяє зрозуміти, чи здатна компанія виконувати договір.
3. Аналіз судових рішень
Судовий реєстр покаже:
- чи є судові спори з податковою, партнерами або працівниками;
- виконавчі провадження;
- справи про банкрутство.
Якщо контрагент часто фігурує в судових спорах — це ознака неблагонадійності.
4. Перевірка репутації
Важливо зібрати інформацію з відкритих джерел:
- новини;
- реєстр санкцій;
- чорні списки постачальників;
- відгуки клієнтів;
- згадки у ЗМІ.
Негативний інформаційний фон — привід для додаткового аналізу.
5. Аналіз документів від контрагента
Перед підписанням договору варто запросити:
- установчі документи;
- бухгалтерську довідку або фінансову звітність;
- інформацію про склади, обладнання, персонал (для виробничих компаній);
- банківські реквізити;
- ліцензії (якщо діяльність ліцензується).
Зверніть увагу на:
- невідповідність інформації в документах і реєстрах;
- неспівмірність задекларованої діяльності та реальних можливостей.
6. Перевірка керівництва та бенефіціарів
Корисно оцінити:
- чи мають керівники відношення до фіктивних підприємств у минулому;
- участь у судових спорах;
- наявність санкцій або кримінальних проваджень.
Буває, що компанія «чиста», але її керівництво має сумнівну репутацію.
Що має насторожити
- нещодавня зміна керівництва або адреси;
- мінімальний статутний капітал за складних операцій;
- відсутність офісу чи контактів;
- контрагент наполягає на терміновості укладення договору;
- не надає документи або уникає відповідей;
- невідповідність КВЕДів реальній діяльності;
- перебування в реєстрі ризикових платників.
Висновок
Перевірка контрагента — це простий, але обов’язковий крок для того, щоб мінімізувати ризики та уникнути фінансових і юридичних проблем.
Сучасний бізнес не може покладатися на інтуїцію: лише факти, відкриті реєстри та комплексний аналіз дають можливість оцінити надійність партнера.
Своєчасний due diligence — це захист компанії, фінансів та репутації.
Реклама
