Мирослава Волощук із села Трійця, що на Івано-Франківщині, виготовляє 30 видів крафтових сирів. Досвід переймала в Італії.
П’ять років тому жінка заснувала біодинамічну козину ферму.
Сироварінням Мирослава Волощук займається з 2016 року, а п’ять років тому вирішила заснувати біодинамічну козину ферму. Починала з того, що завела чотири кози: Брі, Кессі, Демі та Мілку. Наразі стадо налічує 34 тварини. Усі процеси на фермі виконують власноруч: від випасу та доїння кіз до варіння сиру в чані на вогні й догляду за ним, поки він зріє.
“Це — наш сімейний проєкт з чоловіком і дітьми. Ми вивчаємо потреби тварини, яку тримаємо на фермі. Козам, наприклад, потрібен простір і воля, щоб вони мали де рухатися. Це — дуже рухливі тварини, дуже допитливі, цікаві, розумні та вдячні. Наші кізочки на фермі мають щасливе життя, і результатом є дуже якісне смачне молоко, з якого робимо сир. Люди, які смакують його, отримують, окрім поживних якостей, ще й емоційну насолоду”, — розповідає Мирослава Волощук.
Зі слів фермерки, кози в господарстві мають власні імена. За добу тварина дає від 2 до 5 літрів молока. Доять їх тричі на день та отримують 70-80 літрів молока.
“Коли вони народжують, ми даємо їм імена. А ті, що ще не народили, — безіменні. Бріша — наша основна коза, наша берегиня. Стелла — “дитяча” кізонька, вона йде до діток завжди гладитися. Взагалі ми їх не одомашнюємо. Кожна коза має свій характер, свою волю, свою приватну територію. Ми поважаємо їхню територію, вони поважають нашу — така взаємна любов, взаємоповага. Ми дуже їм вдячні, що вони нам дають таке смачне молоко, і ми можемо варити з нього сир”, — каже Мирослава Волощук.
