Головний сержант 114 бригади тактичної авіації Олексій Середа з позивним “ПАНДА” під час ротації на Харківщині проявив неймовірну хоробрість, коли разом з трьома побратимами успішно полонив цілу штурмову групу противника, незважаючи на отримане поранення.
Нинішня війна щодня народжує нових героїв, які своїми відважними діями захищають українську землю від російських окупантів, і серед таких захисників — головний сержант Олексій Середа з позивним “ПАНДА” — технік однієї з систем навігації 114 бригади тактичної авіації, яка базується в Івано-Франківську, чия історія є справжнім прикладом мужності та професіоналізму українських воїнів.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
У звичайній службі Олексій займається забезпеченням точного і безпечного функціонування навігаційної системи для бойових вильотів авіації, проте в середині 2024 року його шлях змінився, коли за плановою ротацією він був відряджений до нового місця служби, де мав виконувати зовсім інші обов’язки.
“У середині 2024 року, за плановою ротацією, мене відрядили до Харківського Національного університету Повітряних Сил для виконання бойових завдань у складі зведеного батальйону «Материк». Ми тримали оборону на Вовчанському напрямку, зокрема в населеному пункті Стариця, Харківської області. Я виконував обов’язки командира відділення. В моєму підпорядкуванні були справжні професіонали, і під час кожного бою ми діяли злагоджено, як єдиний механізм,” — розповідає Олексій.
30 вересня 2024 року для Олексія та його побратимів став днем, який назавжди залишиться в їхній пам’яті. Перебуваючи на спостережному пункті в селі Стариця, вони отримали повідомлення про прорив ворожої штурмової групи в їхньому напрямку, що змусило їх негайно приготуватися до відбиття атаки.
“30 вересня я був на бойовому завданні на спостережному пункті у селі Стариця. О 08:43 отримали повідомлення, що до нас проривається ворожа штурмова група. Старший на позиції відразу наказав: «Готуватися до бою!». Ми зайняли вогневі точки і були готові до зустрічі з противником,” — згадує головний сержант.
Протягом кількох годин українські воїни перебували в напруженому очікуванні, а коли о 14:30 почули голоси ворожої піхоти, негайно відкрили вогонь. Бій був інтенсивним, але завдяки підтримці ударних безпілотників від сусідніх підрозділів вони змусили російських військових сховатися в підвалі сусіднього будинку.
Завдяки оперативній інформації від операторів дронів, українські захисники дізналися про точне місцезнаходження ворога і прийняли сміливе рішення — підійти до підвалу та закидати його гранатами, змушуючи окупантів здатися в полон або бути знищеними.
“Після застосування великої кількості гранат ми вирішили запропонувати ворогу здатися. Через кілька хвилин 11 ворожих солдатів без зброї вийшли з підвалу і здалися в полон. Ми були в шоці — нас було лише четверо, а їх цілих 11! Це було неймовірно,” — ділиться враженнями Олексій.
Однак на цьому випробування для українських воїнів не закінчилися. Під час конвоювання полонених на них напали ворожі дрони, які скинули боєприпаси, внаслідок чого Олексій отримав поранення в ліве передпліччя, але, незважаючи на травму, продовжив виконувати бойове завдання.
“Коли ми вже конвоювали полонених, на нас напали ворожі дрони. Вони скинули боєприпаси, і я отримав поранення в ліве передпліччя. Але від адреналіну сильного болю я не відчував, тож продовжував зв’язувати полонених. Було боляче, але емоції переважали будь-яку біль,” — розповідає головний сержант.
Завдяки злагодженим діям резервної групи, яка прибула на допомогу, полонених російських військових було успішно евакуйовано, а пораненого Олексія доставлено до військового госпіталю, де йому було надано необхідну медичну допомогу, після якої він повернувся до виконання службових обов’язків.
Незважаючи на свій героїчний вчинок, Олексій залишається скромним і відмовляється вважати себе героєм, наголошуючи, що просто виконував свій обов’язок, як і всі українські захисники.
“Я не вважаю себе героєм,” — каже Олексій. — “Я просто виконую свій обов’язок, як і всі мої побратими. Ми стали на захист своєї країни та захищаємо свої сім’ї, щоб наші діти не знали що таке війна.”
Історія головного сержанта Олексія Середи є яскравим прикладом того, як українські військові, незалежно від їхньої основної спеціалізації, проявляють неймовірну мужність та професіоналізм на полі бою, демонструючи високий моральний дух та відданість справі захисту України.
114 бригада тактичної авіації, де служить Олексій, продовжує виконувати важливі бойові завдання як у повітрі, так і на землі, а її військовослужбовці, подібно до головного сержанта Середи, щодня демонструють, що українські захисники неба готові боронити свою землю в будь-яких умовах і на будь-яких ділянках фронту.
