З березня цього року в центрі Косова, на площі перед адмінбудівлею, відновив роботу туристично-інформаційний центр. Працює там Анна Бондаренко — досвідчена менеджерка з туризму, нині — адміністраторка ТІЦ «Косівщина».
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Анна знає, де турист може поїсти та що подивитися. Вона підкаже, які майстер-класи відвідати, куди вирушити на водоспади чи гірські маршрути, які оглядові майданчики обрати, які сироварні й місця сили відвідати. А ще — що привезти з Косівщини. Якщо ж маршрут — короткий, а з гідами — біда, то може й сама стати гідесою. Як працює ТІЦ у Косові, бачив Репортер.
Для кожного — свій тур
ТІЦ «Косівщина» — це невеликий МАФ на центральній площі міста. На його вітринах — рекламні плакати. При вході — різьблена деревяна вивіска, фрагмент деревяного плоту, розстелений гуцульський килим. Двері гостинно прочинені.
Довгий час ТІЦ не працював через війну. Зараз активно працюємо, бо люди їдуть. Вони хочуть відпочити, поспати без тривог, подивитися гори, — розповідає Анна Бондаренко. — Я називаю ТІЦ «шведським столом» — підбираю під кожного свій тур. Комусь цікава історія міста, комусь треба гори, хтось взагалі забігає і каже: “Мені не цікаво напружуватися — хочу поїсти і щось по лайту”. А я вже контактую їх з музеями та майстрами.
Організовані групи — турфірми, школи, ретрити, звертаються попередньо. Їм Анна пропонує програму залежно від інтересів і складу групи, бюджету й фізичної підготовки.
Для тих, хто приходить в ТІЦ уже по приїзду до Косова, Анна підготувала спеціальні листівки — візитівки Косівщини з селами, що входять у громаду, і чек-листом: що скуштувати, що привезти, де побувати. Їх постійно доповнює.
До мене часто потрапляють ті, хто в Косові проїздом. Особливо — з суботнього базару. І питання дуже різні: де поїсти, де туалет, що подивитися. Класно, що всі знають за музей Гуцульщини, кав’ярню «Гончар». Але деякі не знають навіть про це, — говорить Анна Бондаренко.
Простір в ТІЦ організований довкола косівських ремесел. Тут можна роздивитися кераміку, різьблені вироби, мосяжні прикраси, зразки ткацтва, книжки про гуцульське вбрання.
Косів – це місто крафту, ремесел. Я сюди сама ремесла натягла, бо мені так простіше про них розповідати, – говорить вона.
Окрім виставки, у центрі можна дізнатися контакти майстрів, записатися на майстер-клас чи отримати пораду щодо подорожі горами.
Місцеві ремесла і крафт
В центрі є зразки Косівської мальованої кераміки, яка внесена до списків нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Є кераміка сучасного формату — прикраси, посуд чи підсвічники.
Якщо хтось хоче конкретно косівську кераміку, то направляю до Іванни Козак-Ділети, Сергія Дутки. Якщо ж цікавить мінімалістична кераміка — будь-якого стилю, це магазин Fira Workshop. Є серія посуду з відбитками трав, щоб довго не пояснювати, що це таке.
Різьбярство в ТІЦ представлене виробами родини Стринадюків, їхнього бренду «Кока», ангелами Ольги Стринадюк. Є тут і роботи Мирослава Радиша.
У нас три основні різьбярі: родина Стринадюків, Радиш і Корпанюк. Кого цікавлять декоративні тарілки Мирослава Радиша, скеровую у приватний музей «Дєдик». Там роботи значно крутіші, ніж тут, — каже Анна.
Є також зразки ліжникарства від «Ґушки»: ґуня — одяг з вовняного полотна з довгим ворсом, гладеньке ткацтво — без ворсу і букле — переплетення з великими ґудзами. Хоча, каже Анна, пересічний турист за ліжникарство рідко питає.
Майстер-класи для дітей і дорослих
Розповідаючи про мосяжництво — художню обробку кольорових металів, Анна показує вироби майстерні під керівництвом Олега Гаркуса — викладача Косівського інституту декоративного мистецтва.
В Арткафе «Мосяж» можна поїсти й зібрати з керамічних намистин традиційне намисто. Для груп дітей проводять бюджетний майстер-клас з виготовлення кулона бажань. Діти разом з майстром вибивають орнамент на кулоні. З кожним стуком молотка загадують бажання. Так виходять кулони бажань.
Можна придбати і готовий виріб: кулон, дукач чи вже складене намисто. Вартість залежить від складності виробу.
А викладачка Косівського інституту Оксана Гордійчук проводить майстер-класи з вибійки – нанесення орнаменту на тканину за допомогою трафаретів. Аби довго не пояснювати, що це таке, Анна тримає в ТІЦ зразки принтів.
Обираєте штампи й наносите принт на торбу, футболку, джинси. Я стилізувала свою спідницю. Це зараз дуже модно, — каже Анна Бондаренко.
Серед представлених у центрі крафтових виробників – м’ясні чіпси та в’ялене м’ясо від Gregit. Для любителів бджолярства — натуральні свічки, мед. І, звісно ж, сушені білі гриби в слоїку та сирні коники.
Є майстриня, яка приїжджає з майстер-класами виготовлення сирних коників сюди, але їх треба замовляти наперед, — говорить Анна Бондаренко.
До Косова на кілька годин
Туристові, який приїхав у суботу на Косівський базар і хоче ще щось побачити в місті, Анна радить майстер-клас з гончарства у кав’ярні «Гончар» родини Чорних. Йти від ТІЦ — недалеко. І за 10 хвилин там можна виготовити на гончарному крузі власний глиняний виріб — горнятко чи вазочку.
Анна каже, працюють вони потоково, тож буває, що можна потрапити й без попереднього запису. А майстриня Анастасія Близнюк з Roots Keramika проводить майстеркласи з розпису кераміки, але на це вже треба більше часу. Майстриня забирає потім виріб на випал і відсилає поштою.
Я, власне, теж буду йти на такий майстер-клас. Я скрізь ходжу, все спочатку випробовую на собі, знімаю про це відео і лише потім раджу. У мене такий підхід, — розповідає Анна.
Також популярні серед туристів приватні музеї. Наприклад, музей родини Стринадюк «Кока», Музей історії Косова Романа Хромейчука.
Анна показує книжку «Автентичне вбрання та мода» про те, як вдягалися предки в передмісті Косова. Кому цікава ця тема, в Косові є музей народної творчості Михайла Струтинського, де можна побачити одяг та зразки вишивки різних регіонів.
Це просто знахідка! — каже Анна Бондаренко.
Якщо приїхали до Косова серед тижня, то сувеніри чи вишиванки можна придбати у магазинчиках з сувенірами перед автостанцією. Анна каже, там є всього потрошку. А на другому поверсі – великий магазин з вишиванками: жіночі, чоловічі, навіть весільні плаття. Тут і серед тижня без проблем можна підібрати собі вишиванку.
Ласкаво просимо
Косівський гук — обов’язково. Гук — бо вода гуркоче на камінні. Там є мініводоспадики, природні джакузі. До нього можна під’їхати чи підійти, спуститись до річки та подивитися. Це, власне, наш міський пляж і круте місце для фото, відпочинку чи навіть пікніка. У Шешорах водоспади — крутіші, але й спуск трохи небезпечний, – говорить Анна Бондаренко.
Додає, що цікаві локації та маршрути є в кожному селі, але для туриста, який приїхав на кілька годин або до вечора без ночівлі, і цього вистачає.
Переважно мені кажуть: “Стоп-стоп. Нам уже вистачить”, — усміхається Анна Бондаренко.
Анна в ТІЦ «Косівщина» працює щодня, крім неділі та понеділка. Але в туристичний сезон вона тут навіть в неділю. Якщо ж певних причин зачинено — можна сміливо телефонувати.
В неділю тут не заведено працювати — ні косити, ні різьбити, ні гончарити. Багато що зачинено. Але деякі майстри йдуть на поступки і проводять майстер-класи. А от в гори — ласкаво просимо в будь-який день. Є гіди, які працюють лише у вихідні, бо в них є основна робота. Серед тижня я можу провести на ближні локації: водоспади під Михалковою, Острий, Терношорську Ладу, — говорить Анна Бондаренко. — Я хочу, щоби туристам було цікаво, смачно, і вони приїхали на Косівщину ще.
