Після поранення на Херсонщині Ігор Кантор втратив половину ключиці. Пройшовши тривалу реабілітацію, він повернувся до мрії, яку колись відклав. У Івано-Франківську ветеран відкрив чайний простір.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Ігор Кантор родом з міста Надвірна. Ще до повномасштабного вторгнення він займався скелелазінням, гірськими походами та альпінізмом. Одного разу після сходження в горах Тянь-Шань у Центральній Азії, він уперше потрапив до чайної. За його словами, чаювання їх тоді дуже заспокоїло та умиротворило, пишуть Версії.
“Це було десь у 2018 році. Ми з друзями мали три дні, щоб погуляти містом. В Азії постійний рух, всі сигналять, на мопедах їздять. Нам захотілося відпочити, зайшли в місцеву чайну випити чаю”, — розповідає Ігор.
Повернувшись в Україну, Ігор почав вивчати чайну культуру. Тоді ж у Києві познайомився з людьми, які також цікавились чаюванням.
“Вони дізналися, що я ходжу в гори, як виявилося, вони теж. Завдяки цій спільноті я отримав доступ до більшої кількості літератури й глибше занурився в культуру чаювання. Це була така “старша чайна тусовка” України”, — згадує він.
Посуд та чай купував онлайн, імпровізував із засобами для заварювання, бо спеціалізованого посуду було ще небагато.
У 2022 році Ігор Кантор разом зі своїми друзями пішов служити. Один із його товаришів служив ще з 2014 року в одеській бригаді, туди ж хотів потрапити й Ігор.
“Туди не вдалося потрапити, але через зв’язки друга в одеській бригаді, ми потрапили в 126 бригаду морської піхоти, яку згодом перейменували на 39-ту”, — розповідає Ігор Кантор.
З чаєм Ігор Кантор не розлучався навіть, коли служив.
“На фронті переважно пив пуер. Він дає багато енергії. А на службі ми втомлювалися і постійно хотіли спати”, — каже Ігор.
Згодом, коли ситуація на позиціях ставала стабільнішою, Ігор з побратимами могли під’їхати ближче до тилу, щоб відпочити та почаювати.
“Я бачив, що мої побратими дуже гарно заспокоювалися під час чаювання. Сам процес монотонний, спокійний, тому можна відволіктися, — згадує він. — Ми душевно розмовляли та спостерігали за природою. І це справді допомагало перевести подих”.
У серпні 2023 року Ігор отримав поранення осколком на Херсонщині, внаслідок чого втратив половину ключиці.
“Після поранення в мене був рік якоїсь стагнації та депресії. Я з хати не виходив. Потім почав займатися з психологом”, – розповідає ветеран.
