У Ямниці провели до місця останнього спочинку захисника Олександра Горецького, який віддав життя, оберігаючи Україну від російського агресора.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Жителі громади зустріли земляка навколішки з квітами та сльозами на очах “живим коридором”, що простягнувся вздовж центральної дороги рідного села. Віддати шану воїну на чин похорону численно прийшли рідні, друзі, колеги, побратими, керівництво громади, пише Правда з посиланням на сайт громади.
Народився Олександр Володимирович Горецький 13 січня 1979 р. в м. Бердичів Житомирської області. Згодом разом із батьками переїхав у с. Ямниця, де провів дитинство. Навчався у Ямницькій школі. У вересні 1993 р. вступив до організації “Пласт”, склав присягу та брав активну участь у мандрівках і вишколах, пластував до 1996 р.
Відтак вступив до Івано-Франківського вищого професійного училища № 21, яке закінчив з відзнакою, опанувавши професію коваля та електрогазозварника. У 1997-1999 рр. пройшов військову строкову службу в армії у м. Бердичів. Згодом одружився і разом з сім’єю проживав у м. Івано-Франківськ. У шлюбі з дружиною Лесею виховали двох синів. За життя Олександр працював на цементному заводі електрогазозварником та ковалем, а також далекобійником.
З першого дня російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 р. став на захист рідної землі від загарбників. Старший сержант Олександр Горецький був командиром відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу матеріально-технічного забезпечення однієї з військових частин. Виконував бойові завдання на фронті поблизу м. Гуляйполе Запорізької області. У результаті нещасного випадку 16 квітня 2025 р. отримав чисельні травми та рани і був доставлений до військового госпіталю м. Дніпро.
На жаль, 24 квітня 2025 р. серце захисника зупинилося.
Під час прощання з Олександром Горецьким у церкві Святого Миколая представник “Пласту” вручив матері Героя найвищу відзнаку організації “Залізний Пластовий Хрест”, якою воїна нагороджено посмертно за хоробрість у боротьбі за Батьківщину.
У мить прощання на цвинтарі звучав Державний Гімн України та постріли пам’яті. Ніхто не стримував сліз. Ямничанка Оксана Рябініна, згадуючи у своїй промові Олександра Горецького, зазначила:
“Він пішов з перших днів і до останнього жив війною. Його серце перейшло у ритм війни і вже не могло працювати поза ним… Сьогодні вся Ямниця прийшла на похорон, і ямницька земля навіки приймає свого Сина, який уже поволі стає однією із її легенд…”
