Українські сімейні лікарі отримали перші “реформовані” зарплати. Хто залишився задоволеним, а хто ні? Чи є оптимальні моделі нарахування зарплати? Хто страждає через гальмування медичної реформи?
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Про це та багато іншого сайту 24 каналу розповів заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.
Перші результати
В середньому по країні лише близько 30% громадян уже обрали собі сімейного лікаря. Тому ми, чесно кажучи, ще не очікували істотного росту доходів лікарів. Але виявилось, що у деяких регіонах відбулись істотні зміни.
На скільки зросли зарплати лікарів за червень-липень 2018 року
Фактор успіху: багато декларацій і хороший головний лікар, який зробив хорошу систему оплати праці. Наприклад, у Балті на Одещині зробили так: відсоток від кожної декларації йде лікарю в премію, а відсоток із загальної премії лікаря йде медсестрі в премію. Більше декларацій – більша премія лікаря, більший дохід медсестри. Вони це оформлюють як премії згідно нашого законодавства, але це де-факто – процент від декларацій. “Тарифна сітка” там вже не діє, їм встановлюють базу – і вже на неї йдуть вже надбавки. Є команда, і вони працюють на результат.
Супротив
Є складнощі, я цього не приховую і не хочу робити ейфорію з того, що відбувається. Ми показали чудові приклади, там де є “золотий трикутник”: хороший лікар, у якого багато пацієнтів, плюс хороший головний лікар, плюс хороша місцева влада, яка підготувала центр первинної допомоги. Отам все “вистрілило”.
Павло Ковтонюк
А в багатьох містах є негативні приклади. Деякі вирішили, що тепер не потрібно підтримувати свої медзаклади, тому що у них є договір з Національною службою здоров’я. Мовляв, хай там займаються. Це абсолютно безвідповідальна позиція, так не можна робити. Інші залишили лікарям старі ставки, деякі намагаються штучно регулювати кількість пацієнтів. Особливо це розповсюджено у педіатрії (за дитину віком 0-5 років НСЗУ нараховує 1 480 гривень за дорослого – 370 гривень), коли сімейному лікарю не дозволяють приймати дітей тому, щоб діти йшли до педіатра.
У мене багато друзів скаржаться, що є педіатрична поліклініка, всі педіатри погані, а сімейний лікар хороший. Але цей лікар каже:
Вибачте, мені не дозволяють.
Тому будемо чекати, коли ці зміни ввійдуть у свідомість медиків і керівників. Думаю, протягом року все стабілізується.
У Києві перераховану зарплату отримали не всі
Дійсно, в столиці багато сімейних лікарів залишились на старих зарплатах, я цікавився цією ситуацією. Мене переконували, що вже з вересня вони зроблять нову політику зарплат, тому що в Києві складна модель роботи первинної допомоги. Тут діють не індивідуальні договори лікарів із закладом, а колективний договір. Це коли всі працівники на єдиних умовах підписують договір з керівництвом. Через те, що вони таку модель обрали, тепер законодавство зобов’язує їх переукласти угоди. Це окрема тривала процедура. Якби вони працювали від самого початку за такими статутами, які передбачають індивідуальні відносини з кожним лікарем, їм було б набагато простіше.
Наскільки мені відомо, вони хочуть змінити умови цих колективних договорів, прописати там, що зарплата буде залежати від декларацій. Я думаю, що десь на вересень законотворці цю роботу зроблять, будемо це моніторити. У жодному разі не можна затягувати з цим, лікарі демотивовані, вони бачать новини, вони знають, що більше коштів прийшло до медзакладів…
Чи буде міністерство втручатись?
Міністерство не буде втручатися у ці процеси, але, нажаль, втручатимуться потужніші сили. Маю на увазі – ринкові сили. Тому що у великих містах є конкуренція. Більше того, ми бачимо із динаміки договорів із НСЗУ дуже велику зацікавленість з боку приватних центрів.
У нас в першій хвилі договорів, маленькій такій хвилі, було вже десь 10% приватних закладів. У другій хвилі ще кратно збільшилася їхня кількість. І що далі відбудеться? Лікарі або переходитимуть у приватні клініки, або ставатимуть ФОПами. І ті головні лікарі й мери, які про це зараз не думають, просто отримають ситуацією, що в них залишаться лише слабкі лікарі і порожні поліклініки. Як вони потім це своїм містянам пояснять – не знаю. Але вони повинні про це подумати заздалегідь і зрозуміти, що тепер конкурують за пацієнта, а не просто продовжують утримувати приміщення. Якщо вони пропустять цю точку неповернення, то у великих містах їх просто “відконкурують” приватники. Зокрема, так сталося у Польщі. Сьогодні там 90% лікарів первинної ланки – приватні підприємці.
