Соровицею із села Пістинь Косівської громади користуються не лише місцеві жителі, а й люди з навколишніх сіл і міст. Із солоної води виварюють сіль, готують соління та використовують її для консервації. Жителі села побоюються, що криницю із соровицею — гідрологічну памʼятку місцевого значення — можуть здати в оренду й обмежити місцевим доступ до цієї води.
Облагородити криницю і дослідити воду з неї Косівській міській раді запропонували представники курорту “Шешори”. Відтак жителі села звернулися до міськради з проханням виготовити документи на ділянку, де розташована криниця, і зберегти доступ до неї. Лист підписали 48 людей.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Суспільне поспілкувалося з місцевими жителями, головою Косівської громади Юрієм Плосконосом та представниками курорту “Шешори”.
Ганна Ганущак сіль не купує. Її для своєї родини жінка виварює із солоної води, яка тече у джерелі поблизу її будинку.
“Ось така в нас соляна криничка, яка розташована в селі Пістинь. Отак люди приходять і набирають воду. Сало у звичайній солі швиденько жовтіє, втрачає свій колір, властивості, а в нашій соровичці зберігається набагато краще”, — каже Ганна Ганущак.
Окрім готування, люди використовують соровицю у косметичних процедурах чи для боротьби з рудими слимаками.
Цю криницю, пригадує Ганна Ганущак, разом із сусідами викопав її тато кількадесят років тому. Неподалік від неї розташована ще одна криниця — гідрологічна памʼятка місцевого значення. Жінка розповідає: територію біля цих криниць все життя доглядала сама.
Зараз вона побоюється, що доступ до джерела та території навколо нього для жителів можуть закрити. З її слів влітку цьогоріч невідомі почали брати воду для досліджень.
“Почалося з того, що людина прийшла і нахабно так говорила: “Що ви тут маєте, взагалі це не ваше право, я тут буду цим розпоряджатися, тому що мені Косівська міськрада дала дозвіл. Я хочу зробити тут благоустрій для туристів. Вони будуть приїжджати, я буду платити податок, ми будемо розвивати бізнес”, — переповідає Ганна Ганущак.
Жителі села Пістинь, з якими кореспонденти Суспільного поспілкувалися, хочуть, щоб джерело залишилося у власності громади.
“Мені 47 років. З дитинства памʼятаю, що ходили, брали соровицю. Це є сільське, це є наше, ну як можна комусь віддавати? Я не розумію і ніхто не розуміє, як це може бути в якійсь оренді. Це має бути у вільному доступі для села і не тільки, а для всіх людей”, — говорить місцева жителька Наталія Росипайло.
Марія Печеніщук додає: “Всі люди тоді варили соровицю, тепер бере, хто хоче. Хай беруть на ліки, на капусту бочками, склянками, поки все не виберуть. Але щоб ніхто не брав у свою власність, аби це лишалося в громаді”.
Жителі села звернулися до голови Косівської громади Юрія Плосконоса з проханням виготовити документи на ділянку, на якій розташована криниця, та не передавати цю територію в оренду. Лист-звернення станом на 13 листопада підписали 48 людей.
Юрій Плосконос розповідає, що в міській раді не отримували жодних звернень щодо оренди цієї ділянки. Він каже, що до них звернулися представники курортно-медичного комплексу “Шешори”, щоб відновити криницю та провести дослідження води з цього джерела.
“Це є природоохоронна памʼятка. І такі обʼєкти не підпадають під оренду. Заявник запропонував здійснити за власні гроші відновлення цієї криниці й благоустрій навколо неї. Якщо в нас є якийсь обʼєкт і ми можемо його упорядкувати, не витрачаючи при цьому грошей громади, то це тільки в плюс. Зробити благоустрій — це не означає отримати якесь право якогось ексклюзивного користування чи право власності, чи обмежити права інших”, — пояснює Юрій Плосконос.
Юрисконсульт комплексу “Шешори” Едуард Дорожківський розповів Суспільному, як саме представники закладу хочуть облаштувати колодязь: “Зробити безпечний підхід, щоб у криницю ніхто не впав. Бо вона має огородження тільки знизу, верхня частина — небезпечна.
Зараз всякі тварини, рослини туди падають. Прокачати її зсередини й облагородити, щоб люди могли користуватися. Це є державні земельні ресурси, які не підлягають приватизації. Ми хотіли допомогти, щоб село розвивалося й туристичний бізнес також”.
Голова Косівської громади Юрій Плосконос каже, що міськрада планує виготовити необхідні документи для цієї ділянки, цільове призначення якої буде рекреація. З його слів, джерело й територія навколо нього й надалі залишатимуться у власності громади.
