Треба віддати людям належне, які незважаючи на всі перешкоди й небезпеки, ось уже восьмий рік активно допомагають нашим воїнам світла. Таким є мешканець Бурштина Іван Зобків.
У ньому сплелося усе: і громадянська позиція, і велике бажання допомагати, і просто морально підтримувати своїх побратимів. Часто ризикує своїм життям, перевозячи допомогу на Схід, а в нього дружина і маленький 4-річний син, який щиро співає патріотичних пісень.
- Пане Іване, ви вихованець організації «Тризуб» ім. С. Бандери. Звідки ця патріотичність?
- Змалку був таким. Можливо, все береться з родини. Моя бабуся Стефанія Косачевич була дотична до УПА – передавала штафети (записки). Була в тюрмі в Букачівцях, її навіть відливали водою після допитів, але, на щастя, пережила цей час. Рідний брат діда був безпосередньо бійцем УПА, дислокувався у Чесниках. На подвір’ї моєї хати в селі Вільхова була криївка. І, напевне, звідти моя патріотичність. Що найголовніше – ніхто силою мене не змушував вступати до жодних організацій, це все моя власна ініціатива. Я завше цікавився історією. Дотримуюся вислову – хто не знає своєї історії, той не вартий майбутнього.
До «Тризубу» вступив у 2009 році. Це організація, яка займалася вихованням патріотичної молоді, їздив на вишколи. Скажу, що однією з цілей Степана Бандери було виховувати патріотичну молодь. Тому і нам сьогодні потрібно всі сили кидати на виховання дітей, юнаків, щоб потім бути упевненим у завтрашньому дні.
У 2001 році пішов до армії і склав присягу, оскільки хотів бути військовим. Служив у військово-повітряних військах, 76-ому авіаційному секретному полку зв’язку. Недавно виповнилося 20 років Скнилівської трагедії, а 27 липня 2002 року з військового гарнізону бачив, як у Скнилові розбився літак…
Після армії вернувся до Бурштина, щоб завершити навчання в енергетичному коледжі. Почав працювати в Бурштинській ТЕС, а відтак – заочно закінчив Львівський політехнічний університет.
Вірю в Бога, ходжу до церкви. Козаки, відправляючись в походи, передусім молилися до Пресвятої Богородиці, щоб допомагала. Так і я. Якщо хочемо перемогти, потрібно вірити в Бога. Скажу, що багато хлопців, хто до війни не був віруючою людиною, нею на передовій стає.
Був учасником Помаранчевої Революції, а коли розпочалася Революція Гідності, я відразу був там. Вступив до Правого сектору. З часом мене призначили керівником Галицького району цієї організації, а пізніше – заступником голови обласного осередку. Та у 2015 році стався розкол всередині Правого сектору, і я з побратимами вийшли звідти. Після цього була створена Українська Добровольча Армія, якої я є сьогодні волонтером.
- Скажіть, будь ласка, чому волонтери знову масово допомагають армії, як у 2014 році?
- Ми протистоїмо великій імперії, яка до цієї війни готувалася давно. На жаль, в Україні з часів незалежності ніхто не дбав про військову міць, все розкрадалося, продавалося, тому маємо те, що маємо. По суті армія піднялася за президенства Петра Порошенка, але все одно цього недостатньо, щоб відверто протистояти другій армії світу. Але наші воїни – справжні козаки, які завдяки допомозі Заходу творять справжні дива. Чому люди масово волонтерять? Бо ця війна зачепила чи не кожного другого. У когось родичі воюють, у когось лікарі на передовій, капелани. І люди згуртувалися заради одного – якнайшвидшого миру і спокою в державі. Не можна говорити, що держава не допомагає. Великі зарплати у військових порівняно з 2014 роком. Та все одно ці гроші не вартують людського життя, тих переживань рідних. Найгірше, коли неможливо поховати воїна, бо тіла немає… Чоловікам, які вертаються з передової, важко знову призвичаїтися в цивільному житті. Їм потрібна серйозна психологічна реабілітація.
- Пригадуєте першу поїздку на Схід?
- Звичайно. 22 грудня 2014 року. У Дніпропетровській області ми вже мали свою базу й почали активну діяльність. Ми їздили до 92-ої бригади, яка до сьогодні дислокується в Чугуєві. Вона у 2014 році тримала оборону Щастя, Лисичанська, Северодонецька. Звісно, страх був, але ми розуміли що потрібні хлопцям.
- Що передусім потрібно українським захисникам на передовій?
- Прилади нічного бачення, але не мисливські дешеві, а якісні, дорогі, один з яких коштує не менше 3900 дол., якісне взуття, амуніція, форма, каски, навушники. З машинами якось робота, на щастя, налагодилася. Щойно повернувся зі Сходу, куди доставляли дві машини Т4. До прикладу, одна з них разом із обслуговуванням коштує 3500 євро. А дизелю, щоб поїхати на передову, потрібно близько на 25 тис. грн. Зброя ніби є, але все одно не вистачає. Вона вся, на жаль, порахована. На нашій сторінці «УДА Прикарпаття» є реквізити, тому, хто матиме бажання, – щиро запрошуємо долучатися.
- На чому хотіли найбільше наголосити?
- Щоб люди не забували, що в Україні війна, щоб об’єдналися і спільно перемогли ворога. Не будьмо пасивними, щоб ця війна не переросла у заморожений конфлікт, бо через 10 років воюватимуть наші діти. Усвідомити, що мова і релігія має значення. Якщо ми живемо в Україні, то винятково повинні спілкуватися українською. А хто не хоче – дорога до Росії. Це питання толерантності один до одного й до рідної землі.
- Кому хочете подякувати?
- Передусім кожному небайдужому громадянину, який з перших днів усвідомлює всю небезпеку сьогодення, а також нашим землякам з діаспори. Без них ми б не справилися. Дякую компанії «Гудвеллі», яка постійна надає м’ясо для наших хлопців, з чого ми робимо тушонки, ковбасу та інші вироби. Їм консерви, повірте, проїлися. Лесі Горбатій, яка з дівчатами робить енергетичні набори з сухофруктів. Дякую дівчатам Наталії Медвідь та Ользі Гургулій, з якими разом працюємо. Ще хочу згадати і подякувати галицькому греко-католицькому священнику Василю Завірачу. Він освячує усі машини, які ми веземо на Схід. Велика йому подяка. Ось так разом, спільними зусиллями, ми творимо нову сторінку нашої історії. Все буде Україна!
Рахунки для допомоги:
UAH
ПриватБанк 4731 2196 1930 8137
Отримувач МЕДВІДЬ НАТАЛІЯ БОГДАНІВНА
МФО банку: 305299
Отримувач платежу МЕДВІДЬ НАТАЛІЯ БОГДАНІВНА
IBAN: UA413052990262046400929149850
Рахунок отримувача: 262046400929149850
РНОКПП отримувача: 2833916060
Призначення платежу: Поповнення рахунку МЕДВІДЬ НАТАЛІЯ БОГДАНІВНА
***
EUR
4731 2196 4013 6861
MEDVID NATALIJA 77101, Ukraine, region Ivano-Frankivska,district Halytskyi,city Halych,street Chornoty, building 16
UA353052990000026207698241022
Bank of beneficiary
JSC CB PRIVATBANK, 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE
SWIFT CODE/BIC: PBANUA2X
Correspondent account
623-160-5145
Intermediary bank
J.P.MORGAN AG, FRANKFURT AM MAIN, GERMANY
SWIFT CODE/BIC: CHASDEFX
***
USD
4731 2196 1930 8327
BENEFICIARY:
MEDVID NATALIJA, 77101, Ukraine,region Ivano-Frankivska,district Halytskyi,city Halych,street Chornoty,building 16
ACCOUNT:
Рахунок
4731219619308327
BANK OF BENEFICIARY:
JSC CB PRIVATBANK, 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE
SWIFT CODE/BIC: PBANUA2X
CORRESPONDENT ACCOUNT:
0011000080
INTERMEDIARY BANK:
JP MORGAN CHASE BANK
SWIFT CODE/BIC: CHASUS33
IBAN: UA263052990000026201682625843
