На Прикарпатті посеред гір та рік, збереглася унікальна пам’ятка Української історії — Ангелівська доменна піч, яка і по сьогодні розповідає про розвиток промисловості в регіоні.
Інформатор дізнався історію розвитку промисловості на Прикарпатті
Ангелівська доменна піч, відома також як Ангелівська домна, є найстарішою збереженою доменною піччю на території України. Ця пам’ятка архітектури, розташована в урочищі Ангелів між селами Лази та Гриньків Калуського району Івано-Франківської області, є свідченням розвитку промисловості та технологій початку XIX століття.
Початки доменного виробництва в Україні
Перші доменні печі на території України з’явилися у середині XVIII століття на Прикарпатті, а згодом їх почали будувати і на Поліссі. У XIX столітті доменне виробництво поширилося й на східні та центральні частини України. До цього часу, з XIV століття, залізо в Україні отримували сиродутним способом у горнах і домницях, що були спеціалізованими закладами для виробництва заліза — руднях.
Історія Ангелівської домни
Висота домни – 16 м, стіни сягають місцями понад 3 м. Будівництво Ангелівської домни розпочалося у 1810 році за сприяння греко-католицького митрополита Антіна Ангеловича, на честь якого й було названо поселення Ангелів. Доменна піч була введена в експлуатацію у 1812 році і працювала до 1818 року. На її будівництві та заселенні місцини працювали місцеві майстри-бойки, які використовували традиційні прийоми народного будівництва.
Через короткий час, домну закрили. Дослідники називають різні причини: погана якість місцевої залізної руди, судовий процес між митрополитом Ангеловичем і управителем Гекером та інші.
Під час Першої світової війни артилерія російської армії генерала Брусилова майже зруйнувала комплекс. Вціліла лише споруда доменної печі. Наразі вона потроху руйнується, адже не має належного догляду.
Сучасний стан
На сьогодні Ангелівська доменна піч є єдиною в Україні пам’яткою старовинної культури виробництва XIX століття, що збереглася у придатному для реставрації стані. Її кам’яні стіни місцями сягають понад 3 метри, а отвір, через який лився чавун, на зріст людини. Внутрішні стіни печі покриті шлаком, який вогонь приварив до каменів.
Ангелівська доменна піч є не лише архітектурною пам’яткою, а й символом історичної ідентичності регіону. Вона була зображена на гербі Рожнятівського району, підкреслюючи її значення як важливого елементу культурної спадщини.
